Затримання: 12 жовтня 2016 року співробітники ФСБ Росії провели серію обшуків у будинках кримських татар у Сімферополі. Після обшуку Теймура Абдуллаєва затримали разом із його братом Узеїром Абдуллаєвим, Рустемом Ісмаїловим, Емілем Джемаденовим та Айдером Салієвим. Усіх їх звинуватили у причетності до діяльності організації «Хізб ут-Тахрір», яку Росія вважає терористичною, хоча в Україні вона діє легально. Українські та міжнародні правозахисні організації назвали справу політично мотивованою та такою, що стала частиною системного переслідування кримських татар в окупованому Криму.

Вирок: 18 червня 2019 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Теймура Абдуллаєва до 17 років позбавлення волі у колонії суворого режиму. У грудні 2019 року Верховний суд Росії скоротив покарання на шість місяців, залишивши остаточний строк 16 років і 6 місяців. Перші чотири роки покарання він мав відбувати у в’язниці, решту — у колонії суворого режиму.

Теймур Абдуллаєв народився 27 травня 1975 року в Баку. Ще з дитинства він захоплювався спортом, музикою та навчанням. Грав на кількох музичних інструментах, займався дзюдо й картингом, а згодом пов’язав своє життя зі спортом і правознавством. У 1987 році Теймур вступив до Бакинського військового училища. Пізніше він повернувся на Кримський півострів, де вступив до Сімферопольського юридичного технікуму за спеціальністю «Правознавство». Після навчання він працював юристом. Разом із братом Узеїром він створив спортивну секцію, де безкоштовно тренував дітей і підлітків. За роки роботи виховав кількох майстрів спорту. Для багатьох своїх учнів він став не лише наставником, а й людиною, яка прищеплювала повагу, дисципліну та любов до своєї культури.

Разом із дружиною Аліме Теймур виховував п’ятьох дітей. Родина була центром його життя, однак він знаходив час і для громадської діяльності. Брав участь у житті кримськотатарської громади, підтримував сім’ї політв’язнів, відвідував судові засідання у політично мотивованих справах та відкрито висловлював свою позицію щодо порушень прав людини в окупованому Криму. Саме тому правозахисники вважають, що переслідування Теймура було пов’язане не з будь-якою протиправною діяльністю, а з його громадянською активністю.

Вранці 12 жовтня 2016 року до його будинку прийшли російські силовики. Після обшуку Теймура затримали та відправили до слідчого ізолятора. Слідство стверджувало, що він нібито організував діяльність осередку «Хізб ут-Тахрір». Водночас захист наголошував, що справа не містить доказів підготовки чи вчинення насильницьких злочинів. Основою обвинувачення стали записи релігійних розмов, експертні висновки та свідчення засекречених свідків. Українські й міжнародні правозахисні організації неодноразово заявляли, що такі справи використовуються Росією як інструмент тиску на кримськотатарську громаду.

Під час перебування у СІЗО Теймур повідомляв про тиск з боку адміністрації. Уже через кілька місяців після арешту стало відомо про застосування до нього жорстокого поводження. У березні 2017 року його на кілька діб помістили до карцеру лише через те, що він написав листа рідним кримськотатарською мовою. Правозахисники розцінили це як черговий прояв дискримінації та психологічного тиску.

Після вироку Теймура етапували до виправної колонії №2 у місті Салават (Башкортостан). Саме там розпочався найважчий період його ув’язнення. Практично відразу адміністрація колонії почала систематично відправляти його до штрафного ізолятора. Формальні причини щоразу були різними, однак рідні та адвокати переконані, що дисциплінарні стягнення використовувалися як спосіб постійного психологічного тиску. Загалом за роки ув’язнення Теймур провів у ШІЗО понад тисячу днів.

Тривале перебування в ізоляції не могло не позначитися на його здоров’ї. З роками в нього почалися проблеми із зором, з’явилися сильні головні болі, підвищений артеріальний тиск, захворювання нирок, погіршився слух після перенесеного отиту. Наприкінці 2022 року лікарі навіть перевели його до тюремної лікарні з підозрою на туберкульоз. Хоча діагноз не підтвердився, навіть там чоловіка помістили до штрафного ізолятора. Родина неодноразово зверталася з вимогою забезпечити повноцінне лікування, однак необхідної медичної допомоги він так і не отримав.

Попри всі випробування, Теймур не втрачає сили духу. У 2025 році він уперше за дев’ять років зміг побачити свою молодшу доньку, яка була зовсім немовлям, коли його заарештували. Для всієї родини ця зустріч стала надзвичайно емоційною. Рідні розповідають, що найбільше його підтримують листи, молитви та усвідомлення того, що про нього пам’ятають далеко за межами колонії. Українські правозахисні організації й надалі вимагають його звільнення, наголошуючи, що справа Теймура Абдуллаєва є ще одним прикладом політично мотивованого переслідування кримських татар в окупованому Криму.

Використана інформація з відкритих джерел: ZMINA, КримSOS, Кримська солідарність, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, Центр громадянських свобод, Суспільне Крим.

Фото: Кримська солідарність.

Дата оновлення: 04.07.2026р.