Затримання: 27 березня 2019 року Іззета Абдуллаєва затримали російські силовики в окупованому Криму під час масових обшуків у будинках кримськотатарських активістів у Сімферополі. Після затримання його було етаповано до слідчих ізоляторів на території Російської Федерації.

Вирок: У 2022 році підконтрольний Росії суд засудив Іззета Абдуллаєва до 12 років позбавлення волі в колонії суворого режиму у справі, пов’язаній із організацією «Хізб ут-Тахрір». Російська влада вважає її терористичною організацією, однак в Україні та більшості європейських країн вона не заборонена.

Іззет Абдуллаєв — кримськотатарський громадський активіст і один із фігурантів так званої «справи Хізб ут-Тахрір», якого російська влада засудила до 12 років позбавлення волі. Його переслідування стало частиною масштабної кампанії проти кримськотатарського національного руху та релігійних активістів після окупації Криму Російською Федерацією у 2014 році. Абдуллаєв був затриманий 27 березня 2019 року під час масових обшуків у будинках кримських татар у Сімферополі, після чого його етапували до СІЗО на території Росії.

Іззет Абдуллаєв народився 1986 року в Узбекистані в родині кримських татар, незаконно депортованих у 1944 році радянською владою. У 1990-х роках він разом із сім’єю повернувся до Криму в межах репатріації кримськотатарського народу. До арешту працював у сфері торгівлі та будівництва, а також активно долучався до громадського життя: допомагав родинам політв’язнів, відвідував судові засідання та підтримував правозахисні ініціативи.

Після затримання у 2019 році Абдуллаєва утримували в СІЗО на території Російської Федерації, зокрема в Ростові-на-Дону та інших слідчих ізоляторах. Йому інкримінували участь у діяльності організації «Хізб ут-Тахрір», яку в Росії визнано терористичною, хоча в Україні та більшості європейських країн вона не заборонена. Правозахисні організації неодноразово заявляли, що подібні справи проти кримських татар є політично мотивованими та спрямованими на придушення інакодумства.

27 березня 2019 року в Криму відбулися одні з найбільших хвиль обшуків у будинках кримськотатарських активістів, під час яких було затримано одразу кількох осіб, включно з Іззетом Абдуллаєвим. Після цього він опинився в системі російських слідчих ізоляторів і колоній, де перебуває в умовах, які правозахисники описують як важкі та небезпечні для здоров’я. У 2022 році російський суд засудив його до 12 років позбавлення волі в колонії суворого режиму.

Іззет Абдуллаєв одружений. Його дружину звати Гузель Абдуллаєва, яка після його арешту стала основною людиною, що інформує правозахисників і громадськість про його стан здоров’я, умови утримання та перебіг справи. Вона підтримує зв’язок із чоловіком через листування та рідкісні телефонні дзвінки, а також регулярно звертається до правозахисних організацій із повідомленнями про його ситуацію. Подружжя має двох доньок — Сальсабіль і Софію. Молодша донька Софія народилася вже після арешту батька, тому Іззет Абдуллаєв не мав змоги бути присутнім при її народженні та бачити її перші роки життя. Через тривале ув’язнення батька родина змушена жити в умовах постійної розлуки. Діти ростуть без його щоденної присутності, а всі побутові та емоційні навантаження лягли на дружину. За повідомленнями родини, зв’язок із Іззетом обмежений: листи доходять нерегулярно, а можливість побачень суттєво ускладнена умовами утримання в російській пенітенціарній системі. Попри це, родина Абдуллаєва бере активну участь у кампаніях на підтримку кримських політв’язнів і співпрацює з правозахисними ініціативами, зокрема «Кримська солідарність», привертаючи увагу до його справи та інших ув’язнених кримських татар.

Судовий процес у справі Абдуллаєва супроводжувався численними порушеннями прав обвинуваченого. Захист і правозахисники заявляли про відсутність переконливих доказів вини, тиск під час слідства та обмеження права на справедливий суд. Також повідомлялося про відмову у наданні перекладача та ускладнення доступу до повноцінного юридичного захисту. Попри це, російський суд виніс обвинувальний вирок, який став одним із найсуворіших у подібних справах..

Після вироку Іззета Абдуллаєва етапували до різних виправних установ на території Росії. У 2023 році його перевели до колонії в Ульяновській області, а згодом — до виправної колонії в Башкортостані. Переміщення між установами, за словами правозахисників, є типовою практикою щодо політв’язнів і часто ускладнює підтримку зв’язку з родиною.

У неволі стан здоров’я Абдуллаєва поступово погіршувався. У 2025 році стало відомо, що він скаржиться на серцеві проблеми, зокрема аритмію, підвищений тиск та зубний біль. Його родина повідомляла, що медична допомога у колонії надається поверхнево, а необхідні ліки часто передають родичі. Незважаючи на це, адміністрація колонії не забезпечує належного лікування, що викликає занепокоєння правозахисних організацій.

Іззет Абдуллаєв також став відомим завдяки своїй участі у громадських ініціативах ще до арешту. Він підтримував сім’ї політв’язнів, допомагав організовувати заходи для дітей та активно долучався до діяльності кримськотатарського руху «Кримська солідарність». Його діяльність розглядалася російською владою як «екстремістська», хоча правозахисники наголошують на її мирному та гуманітарному характері.

Справа Іззета Абдуллаєва стала частиною ширшої системи переслідувань кримських татар після окупації Криму. За даними правозахисних організацій, десятки кримськотатарських активістів були засуджені за аналогічними звинуваченнями, які міжнародні експерти розглядають як політично вмотивовані. Це створило атмосферу постійного тиску на кримськотатарську громаду та обмеження свободи слова і релігії на півострові

Станом на сьогодні Іззет Абдуллаєв продовжує відбувати покарання у виправній колонії на території Російської Федерації. Його справа залишається предметом уваги міжнародних правозахисних організацій та українських державних інституцій, які вимагають його звільнення як незаконно ув’язненого громадянина України.

Історія Іззета Абдуллаєва є прикладом переслідування кримськотатарських активістів у Криму після окупації 2014 року. Його багаторічне ув’язнення, проблеми зі здоров’ям та сумнівність судового процесу підкреслюють системний характер репресій проти кримськотатарського народу з боку російської влади.

Використана інформація з відкритих джерел: Суспільне Крим; Укрінформ, Українська правда, КримSOS; Представництво Президента України в АР Крим, ZMINA, Кримська солідарність.

Фото: ZMINA.

Дата оновлення: 01.07.2026.