Затримання:14 лютого 2019 року російські силовики провели масові обшуки в будинках кримських татар у Красногвардійському районі тимчасово окупованого Криму. Після обшуку Ескендера Абдулганієва затримали разом із Рустемом Емірусеїновим та Арсеном Абхаїровим. Усім трьом висунули обвинувачення за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ — нібито за участь у діяльності організації «Хізб ут-Тахрір», яку Росія визнала терористичною. В Україні діяльність цієї організації не заборонена. Правозахисники вважають справу політично мотивованою та розглядають її як частину системних переслідувань кримських татар.

Вирок: 3 листопада 2020 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Ескендера Абдулганієва до 12 років позбавлення волі. Перші чотири роки він має відбувати у в’язниці, решту строку — у колонії суворого режиму. 1 листопада 2021 року Апеляційний військовий суд у Власисі залишив вирок без змін.

Абдулганієв Ескендер Ізетович народився 16 грудня 1997 року в селищі Октябрське Красногвардійського району Криму.

До восьмого класу він навчався в Октябрській школі №1. У 2012 році вступив до Білогірського медресе, де провчився один рік. Після цього повернувся додому і в 2014 році закінчив 11 клас Октябрської національної школи №3 імені Ісмаїла Гаспринського.

З юних років Ескендер мріяв стати програмістом. Проте здійснити цю мрію не вдалося. Через тяжку хворобу батька він був змушений одразу після закінчення школи піти працювати, щоб допомагати матері утримувати сім’ю. На момент арешту він не був одружений.

Ескендер активно долучався до громадського життя кримськотатарської спільноти. Він регулярно відвідував судові засідання у політично вмотивованих справах, підтримував родини політв’язнів і не залишався осторонь, коли допомога була потрібна іншим.

14 лютого 2019 року його життя різко змінилося. Після ранкового обшуку в будинку Ескендера затримали й вивезли до Сімферополя, а згодом помістили до слідчого ізолятора. Разом із ним затримали Рустема Емірусеїнова та Арсена Абхаїрова. Слідство стверджувало, що вони причетні до діяльності «Хізб ут-Тахрір». Однак, за оцінкою українських і міжнародних правозахисників, у матеріалах справи не було доказів підготовки чи вчинення насильницьких дій. Обвинувачення будувалися переважно на прихованих аудіозаписах релігійних бесід, висновках експертів та показаннях анонімних свідків.

Від самого початку справу супроводжували правозахисники «Кримської солідарності», Центру прав людини ZMINA та інших організацій. Вони неодноразово заявляли, що Росія незаконно застосовує своє кримінальне законодавство на території окупованого Криму, порушуючи норми міжнародного гуманітарного права.

Під час перебування у СІЗО Ескендер неодноразово повідомляв адвокатам про неналежні умови утримання. За даними «Кримської солідарності», його тримали у спеціальному блоці, де камера була тісною, майже не провітрювалася, а можливість прийняти душ надавалася лише раз на тиждень. Захист наголошував, що такі умови принижують людську гідність і суперечать міжнародним стандартам поводження з ув’язненими.

3 листопада 2020 року суд у Ростові-на-Дону виніс обвинувальний вирок — 12 років позбавлення волі. Уже через рік апеляційний суд залишив його без змін. Правозахисники назвали рішення черговим прикладом використання російського антитерористичного законодавства для переслідування кримських татар.

На початку 2022 року Ескендера етапували до в’язниці «Владимирський централ». Дорога тривала кілька тижнів: за цей час він пройшов через вісім пенітенціарних установ. Після зустрічі з підзахисним адвокат повідомив, що найбільше його турбують проблеми зі здоров’ям, нестача медичної допомоги та постійний психологічний тиск.

У жовтні того ж року стало відомо, що Ескендер двічі оголошував голодування, протестуючи проти умов утримання. Його мати, Еміне Абдулганієва, розповідала, що за час ув’язнення син сильно схуд і навіть утратив кілька зубів. Родина неодноразово звертала увагу на погіршення його здоров’я, а правозахисники вимагали забезпечити йому належну медичну допомогу.

У 2024 році Ескендера перевели до виправної колонії №41 у місті Юрга Кемеровської області. Майже п’ять місяців він провів у штрафному ізоляторі. Адміністрація колонії визнала його «злісним порушником режиму», хоча, за словами адвокатів, дисциплінарні стягнення часто застосовувалися без достатніх підстав. Сам політв’язень скаржився, що йому не дають можливості повноцінно здійснювати релігійні обряди, а прохання про зустріч з імамом чи представниками наглядових органів залишаються без відповіді. Омбудсман України Дмитро Лубінець назвав такі умови утримання формою катування.

У 2025 році Абдулганієва перевели до колонії №29 у Кемерові. Майже одразу його помістили до єдиного приміщення камерного типу (ЄПКТ) на шість місяців. Адвокат повідомив, що рішення ухвалили з порушенням процедури, без повноцінного розгляду дисциплінарною комісією. За інформацією «Кримської солідарності», адміністрація використовувала навіть дрібні приводи для покарання ув’язненого, зокрема здійснення омовіння перед молитвою.

Ескендер Абдулганієв і сьогодні залишається за ґратами. Українські правозахисні організації продовжують вимагати його звільнення, наголошуючи, що справа має політичний характер, а умови його утримання порушують основоположні права людини та норми міжнародного права.

Використанна інформація з відкритих джерел: ZMINA, Кримська солідарність, КримSOS, Кримськотатарський ресурсний центр, Представництво Президента України в АР Крим, Укрінформ.

Фото: Кримська солідарність.

Дата оновлення: 03.07.2026р.