Затримання: 27 березня 2019 року в окупованому Сімферополі співробітники ФСБ РФ провели масові обшуки в будинках кримських татар у межах так званої «другої Сімферопольської справи Хізб ут-Тахрір». Після повторного обшуку в будинку Тофіка Абдулгазієва його затримали та відправили під варту. Російська влада звинуватила його в участі в діяльності ісламської організації «Хізб ут-Тахрір», яка в Росії визнана «терористичною», хоча в Україні вона не заборонена. Обвинувачення були висунуті за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ («участь у діяльності терористичної організації») та ч. 1 ст. 30, ст. 278 КК РФ («готування до насильницького захоплення влади»). Правозахисні організації назвали справу політично мотивованою.

Вирок: 12 травня 2022 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону визнав Тофіка Абдулгазієва винним та призначив йому 12 років позбавлення волі у колонії суворого режиму. Згідно з вироком, перші п’ять років він має провести у в’язниці, решту строку — у колонії суворого режиму. У травні 2023 року Апеляційний військовий суд у місті Власиха залишив вирок без змін. У липні 2023 року Абдулгазієва етапували до Верхньоуральської в’язниці Челябінської області РФ.

Абдулгазієв Тофік народився 19 червня 1982 року в місті Самарканд (Узбекистан). Він походить із кримськотатарської родини, яка після багаторічного життя у депортації змогла повернутися до Криму лише у 2000 році. За освітою Тофік — автослюсар-газівник (середня спеціальна освіта), однак за спеціальністю практично не працював, виконуючи різні види робіт. Одружений, має чотирьох дітей: сина та трьох дочок.

Після окупації Криму Російською Федерацією у 2014 році Тофік Абдулгазієв активно долучився до громадської діяльності. Він став одним із активістів громадського об’єднання «Кримська солідарність», яке об’єднує родини політичних в’язнів, правозахисників, журналістів і волонтерів. Його діяльність полягала у допомозі сім’ям політв’язнів, участі у передачах продуктів до слідчих ізоляторів, відвідуванні політично мотивованих судових процесів, підтримці співвітчизників під час обшуків та висвітленні порушень прав людини в окупованому Криму. Також він був звукооператором організації та брав участь у дитячому проєкті «Кримське дитинство», який організовував заходи для дітей політв’язнів.

4 травня 2017 року в будинку Абдулгазієва відбувся перший обшук, однак тоді його не затримали. Уже тоді він опинився в полі зору російських силових структур через свою громадську активність та підтримку кримських політв’язнів.

27 березня 2019 року ФСБ РФ провела нову хвилю масових обшуків у кримських татар. Після повторного обшуку Тофіка Абдулгазієва затримали разом з іншими активістами «Кримської солідарності». Російське слідство заявило, що він нібито брав участь у діяльності організації «Хізб ут-Тахрір». Як і в інших аналогічних кримських справах, доказова база будувалася переважно на прихованих аудіозаписах релігійних розмов, висновках лінгвістичних експертиз та свідченнях анонімних свідків. Українські й міжнародні правозахисні організації неодноразово наголошували, що подібні справи є інструментом переслідування кримських татар за їхню громадянську позицію та релігійні переконання.

Після тривалого перебування у слідчому ізоляторі судовий процес завершився 12 травня 2022 року обвинувальним вироком. Суд призначив Абдулгазієву 12 років позбавлення волі, незважаючи на відсутність доказів підготовки чи вчинення насильницьких дій. У травні 2023 року апеляційна інстанція залишила вирок без змін, а вже в липні його етапували до Верхньоуральської в’язниці Челябінської області РФ. Перебуває у ФКУ В’язниця ГУФСВП рф по Челябінській області, адреса: вул. Северна, 1, м. Верхньоуральськ, Челябінська обл., рф, 457670.

Перебування в російських місцях несвободи суттєво погіршило стан здоров’я політв’язня. У 2024 році його перевели до тюремної лікарні, де діагностували дисемінований туберкульоз легень із ураженням внутрішньогрудних лімфатичних вузлів. Згодом лікарі виявили також двосторонню пневмонію, гідроторакс, анемію, хронічну серцеву недостатність, гастрит, камені в нирках та інші тяжкі захворювання. Частина цих діагнозів входить до офіційного переліку хвороб, які відповідно до російського законодавства є підставою для звільнення засудженого через стан здоров’я. Проте попри численні звернення адвокатів і родини, суд відмовив у достроковому звільненні.

Наприкінці 2025 року стан Тофіка Абдулгазієва ще більше погіршився. Лікарі діагностували злоякісну пухлину головного мозку з метастазами. Через хворобу він майже повністю втратив зір, почав втрачати свідомість, різко схуд і потребував постійного медичного нагляду. Дружина Аліє Куртаметова та правозахисні організації неодноразово зверталися до міжнародної спільноти із закликом домогтися його звільнення, наголошуючи, що подальше утримання в колонії становить безпосередню загрозу його життю. Сам Абдулгазієв у листі, переданому через дружину, назвав свою тяжку хворобу «черговим випробуванням» та подякував усім, хто підтримує кримських політв’язнів.

Станом на 2 липня 2026 року Тофік Абдулгазієв залишається одним із найтяжче хворих кримських політв’язнів, незаконно утримуваних Російською Федерацією. Українські державні органи, правозахисні організації та міжнародні інституції продовжують вимагати його негайного звільнення з гуманітарних підстав.

Використана інформація з відкритих джерел: Суспільне Крим⁠, КримSOS⁠, Кримськотатарський ресурсний центр⁠, Укрінформ⁠.

Фото: Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля.

Дата оновлення: 02.07.2026р.