Затримання: 11 серпня 2022 року російські силовики провели масові обшуки в будинках кримських татар у Джанкойському районі тимчасово окупованого Криму. Після обшуку Сеітягу Аббозова затримали разом з іншими кримськими татарами у так званій «першій Джанкойській справі Хізб ут-Тахрір». Йому висунули обвинувачення за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ («участь у діяльності терористичної організації») та ч. 1 ст. 30, ст. 278 КК РФ («готування до насильницького захоплення влади»). Правозахисні організації наголошують, що обвинувачення ґрунтуються виключно на релігійній приналежності та мирних релігійних дискусіях, а діяльність організації «Хізб ут-Тахрір» в Україні не заборонена.

Вирок: 26 листопада 2025 року Південний окружний військовий суд РФ визнав Сеітягу Аббозова винним та призначив покарання у вигляді 13 років позбавлення волі у колонії суворого режиму, з яких перші три роки — у в’язниці. Після оголошення вироку захист подав апеляційну скаргу.

Аббозов Сеітяга (рос. — Сейтяга Аббозов) народився 7 березня 1957 року. Є кримським татарином, мусульманином-сунітом. Проживав у місті Джанкой в Автономній Республіці Крим. У відкритих джерелах відсутня інформація про його освіту, професійну діяльність та членів родини. Відомо, що його багаторічним захопленням було розведення голубів і декоративних папуг.

Після окупації Криму Російською Федерацією у 2014 році кримські татари стали однією з основних цілей політично мотивованих переслідувань. Російська влада систематично використовує кримінальні справи щодо нібито участі у діяльності ісламської організації «Хізб ут-Тахрір», яку Верховний суд РФ визнав «терористичною» ще у 2003 році. Водночас в Україні та більшості країн світу ця організація не є забороненою, а міжнародні правозахисні організації неодноразово заявляли, що подібні справи використовуються як інструмент тиску на кримських татар.

11 серпня 2022 року співробітники ФСБ РФ провели серію обшуків у Джанкойському районі Криму. Обшуки відбулися одночасно у кількох будинках кримських татар. Після завершення слідчих дій Сеітягу Аббозова затримали разом із ще кількома мешканцями району. Справу отримала назву «перша Джанкойська справа Хізб ут-Тахрір».

Слідство заявило, що Аббозов нібито брав участь у діяльності організації «Хізб ут-Тахрір», зберігав релігійну літературу та обговорював питання ісламу. Додатково йому інкримінували підготовку до насильницького захоплення влади, хоча, як зазначали правозахисники, жодних доказів підготовки до насильницьких дій представлено не було. Обвинувачення ґрунтувалися переважно на прихованих аудіозаписах розмов, висновках російських експертів та свідченнях засекречених свідків, що є типовою практикою у справах кримських мусульман.

Після затримання щодо Сеітяги Аббозова було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. На відміну від більшості фігурантів аналогічних справ, його не помістили до слідчого ізолятора. Він залишався під домашнім арештом протягом усього досудового розслідування та судового процесу.

У серпні 2023 року російський правозахисний проєкт «Меморіал» визнав Сеітягу Аббозова та інших фігурантів першої Джанкойської справи політичними в’язнями. Правозахисники наголосили, що переслідування має політичний характер, а кримінальне провадження не містить доказів підготовки чи вчинення терористичних актів.

Судовий процес проходив у Південному окружному військовому суді РФ. Як і в більшості аналогічних кримських справ, обвинувачення будувалося на приналежності до ісламської громади, експертних оцінках релігійних бесід та показаннях анонімних свідків. Українські та міжнародні правозахисні організації неодноразово заявляли, що використання російського антитерористичного законодавства на окупованій території суперечить нормам міжнародного гуманітарного права.

26 листопада 2025 року суд визнав Сеітягу Аббозова винним та засудив до 13 років позбавлення волі у колонії суворого режиму з відбуванням перших трьох років у в’язниці. Після оголошення вироку сторона захисту подала апеляцію. На момент підготовки цього матеріалу вирок не набув остаточного статусу через триваюче апеляційне провадження.

Використана інформації з відкритих джерел: USCIRF, Memorial, Українська правда, Укрінформ.

Фото: Меморіал.

Дата оновлення: 02.07.2026р.