Затримання: 9 лютого 2022 року Аметхана Абдулвапова затримали співробітники ФСБ Російської Федерації в окупованому Криму під час масових обшуків у будинках кримських татар, які відбувалися в межах так званої «справи Хізб ут-Тахрір». Його затримали в Сімферополі після обшуку за місцем проживання. Одразу після затримання його помістили до слідчого ізолятора, а згодом етапували до СІЗО на території Російської Федерації, зокрема в Іркутську область, на відстань понад 6 тисяч кілометрів від Криму. Перевезення супроводжувалося триманням без належного медичного забезпечення та тривалим відривом від родини.

Вирок: У березні 2023 року Південний окружний військовий суд Російської Федерації засудив Аметхана Абдулвапова до 10 років і 6 місяців позбавлення волі у колонії суворого режиму. Його визнали винним за звинуваченням у нібито участі в діяльності організації «Хізб ут-Тахрір», яку російська влада відносить до терористичних, попри те, що в Україні вона не заборонена. Після вироку його етапували до виправної колонії №2 в місті Ангарськ Іркутської області.

Аметхан Абдулвапов – кримськотатарський громадянин України, інженер за фахом, один із фігурантів четвертої Сімферопольської групи у справі «Хізб ут-Тахрір», яка після окупації Криму Росією стала одним із найбільших інструментів переслідування мусульманських активістів на півострові.

Його затримання відбулося 9 лютого 2022 року під час масштабної хвилі обшуків у кримськотатарських родинах. У межах цієї операції російські силовики затримали кількох осіб, яких пізніше звинуватили в участі у забороненій в РФ організації. Правозахисники наголошують, що подібні справи є частиною системного тиску на кримських татар і релігійні громади в окупованому Криму.

Після арешту Абдулвапов перебував у СІЗО в Криму, а згодом був етапований до Іркутської області РФ, на відстань понад 6000 кілометрів від дому. Така практика далекого етапування, за оцінками правозахисників, ускладнює підтримання сімейних зв’язків і фактично ізолює ув’язнених від родин.

У 2023 році російський військовий суд визнав його винним і призначив покарання у вигляді 10 років і 6 місяців позбавлення волі. Захист і правозахисні організації зазначають, що справа базується на свідченнях, які не мають належної доказової сили, а сама криміналізація участі в релігійній організації є політично вмотивованою.

Після вироку Абдулвапов був етапований до виправної колонії №2 в Ангарську. Під час етапування та перебування в колонії він зазнав серйозних проблем зі здоров’ям. Зокрема, повідомлялося про інсульт, який стався під час етапу, та відсутність належної медичної допомоги після прибуття до колонії. За словами родини, до ув’язнення він не мав серйозних серцевих захворювань, тому різке погіршення стану пов’язують із умовами утримання.

У 2025 році стало відомо, що він продовжує перебувати у важкому стані, має проблеми із серцем, тиском та не отримує необхідних медикаментів у повному обсязі. Також повідомлялося про його перебування в штрафному ізоляторі, що ще більше ускладнює умови утримання.

Окрему увагу правозахисники приділяють тому, що родина Абдулвапова фактично позбавлена можливості регулярних побачень через велику відстань між Кримом і колонією. Батьки є літніми людьми, а дружина з 2 дітьми не має ресурсів для поїздок на тисячі кілометрів.

Його справа стала однією з багатьох у межах кримінальних переслідувань кримських татар після окупації Криму. Українські правозахисні організації наголошують, що такі процеси мають ознаки політичних репресій і використовуються як інструмент придушення інакодумства та релігійної активності.

Станом на сьогодні Аметхан Абдулвапов продовжує відбувати покарання у виправній колонії на території Російської Федерації. Його справа перебуває під постійною увагою українських правозахисників і державних інституцій, які вимагають його звільнення як політичного в’язня.

Використана інформація з відкритих джерел: Суспільне Крим, Кримська солідарність, ZMINA, Укрінформ, Представництво Президента України в АР Крим, Радіо Свобода.

Фото: ZMINA.

Дата оновлення: 01.07.2026.