Затримання: 24 січня 2023 року, Джанкойський район (тимчасово окупований Крим) пройшли обшуки, після яких затримали шістьох кримських татар і відвезли до Сімферополя, де їх заарештували наступного дня та відправили у СІЗО-1. Будівельників Османа Абдуразакова та Лемана Зекеряєва, підприємців Халіла Мамбетова та Рефата Сейдаметова, майстрів з ремонту побутової техніки Екрема Кроша та Айдера Асанова звинувачують в участі у діяльності ісламської політичної партії "Хізб ут-Тахрір".

Вирок: 29 квітня 2025 року Південний окружний військовий суд РФ (Ростов-на-Дону) засудив Лемана Зекеряєва до 14 років позбавлення волі. Перші 4 роки він має відбувати у в’язниці, решту строку – у колонії суворого режиму. Також призначено 1 рік обмеження свободи після звільнення. Російська влада звинуватила його в участі в діяльності організації «Хізб ут-Тахрір», яку в Росії визнано терористичною, хоча в Україні та більшості країн світу ця організація не заборонена.

Леман Зекеряєв народився 20 листопада 1973 року. Він є кримським татарином, мешканцем Джанкойського району Криму. До арешту працював будівельником, був одружений та виховував трьох дітей. Родина вела звичайне життя, не була пов’язана з насильницькою діяльністю чи будь-якими злочинними угрупованнями.

Вранці 24 січня 2023 року співробітники ФСБ Росії провели масові обшуки в будинках кримських татар у Джанкойському районі. Обшук відбувся і в будинку Лемана Зекеряєва. За словами рідних та правозахисників, силовики не допустили незалежних адвокатів, а також, імовірно, підкинули заборонену релігійну літературу, яка згодом стала одним із «доказів» у кримінальній справі.

Після завершення обшуку Лемана Зекеряєва затримали разом із ще п’ятьма кримськими татарами – Екремом Крошем, Айдером Асановим, Османом Абдуразаковим, Рефатом Сейдаметовим та Халілом Мамбетовим. Усі вони стали фігурантами так званої «другої Джанкойської групи» у справі «Хізб ут-Тахрір». Правозахисні організації наголошують, що ця справа є частиною системної кампанії політичних переслідувань кримських татар на окупованому півострові.

Наступного дня підконтрольний Росії суд обрав для Зекеряєва запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Згодом його етапували до слідчого ізолятора №1 у Сімферополі, а після завершення досудового слідства – до Ростова-на-Дону, де справу розглядав Південний окружний військовий суд.

Правозахисники неодноразово повідомляли про порушення прав Лемана Зекеряєва під час перебування у слідчому ізоляторі. На початку 2024 року він повідомив адвокатці про застосування фізичного насильства, психологічного тиску та принижень із боку працівників СІЗО. За його словами, до нього застосовували силу, били, ображали та чинили психологічний тиск. Аналогічні свідчення надав і його співкамерник Екрем Крош.

Під час утримання під вартою на Лемана Зекеряєва також намагалися чинити тиск із метою схилити його до співпраці зі слідством та дачі свідчень проти інших кримських татар. Він відмовився співпрацювати, незважаючи на погрози та несприятливі умови утримання.

Судовий процес тривав понад півтора року. Основними доказами обвинувачення стали результати прихованих аудіозаписів розмов про релігію, висновки експертів та показання засекречених свідків. Незалежні правозахисні організації наголошували, що сторона обвинувачення не надала доказів підготовки чи вчинення будь-яких насильницьких дій або терористичних актів.

29 квітня 2025 року суд визнав Лемана Зекеряєва винним та призначив покарання у вигляді 14 років позбавлення волі. Представники правозахисних організацій назвали вирок політично мотивованим та таким, що суперечить міжнародному праву.

Після винесення вироку Леман Зекеряєв залишався у слідчому ізоляторі Ростова-на-Дону в очікуванні етапування. У вересні 2025 року стало відомо, що його перевели до СІЗО №3 міста Новочеркаськ Ростовської області для подальшого етапування до місця відбування покарання.

Українські та міжнародні правозахисні організації розглядають справу Лемана Зекеряєва як приклад переслідування кримських татар за релігійною та політичною ознакою після окупації Криму. Вони закликають Росію звільнити всіх незаконно утримуваних громадян України та припинити практику кримінального переслідування за сфабрикованими обвинуваченнями.

Використана інформація з відкритих джерел: Кримська солідарність, КримSOS, Кримськотатарський ресурсний центр, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, Суспільне Крим.

Фото: Кримська солідарність.

Дата оновлення: 12.07.2026