Зейтуллаєв Руслан
- Статус
- Ув'язнений(а)
- Стать
- Чоловік
- Умови утримання
- Ув'язнений(а)
Затримання: 23 січня 2015 року співробітники ФСБ РФ провели обшуки в будинках чотирьох кримських татар у Севастополі та затримали Руслана Зейтуллаєва, Нурі Примова, Ферата Сайфуллаєва і Рустема Ваїтова. Усіх їх звинуватили в участі в діяльності ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір», яка є законною в Україні, але заборонена в Росії. Правозахисники наголошують, що справа є політично мотивованою та стала однією з перших так званих «справ Хізб ут-Тахрір» у Криму.
Вирок: Спочатку, 7 вересня 2016 року, Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Руслана Зейтуллаєва до 7 років позбавлення волі. Після оскарження прокуратурою вирок скасували, а під час нового розгляду, 27 липня 2017 року, Верховний суд РФ збільшив покарання до 15 років позбавлення волі у...

Біографія
Затримання: 23 січня 2015 року співробітники ФСБ РФ провели обшуки в будинках чотирьох кримських татар у Севастополі та затримали Руслана Зейтуллаєва, Нурі Примова, Ферата Сайфуллаєва і Рустема Ваїтова. Усіх їх звинуватили в участі в діяльності ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір», яка є законною в Україні, але заборонена в Росії. Правозахисники наголошують, що справа є політично мотивованою та стала однією з перших так званих «справ Хізб ут-Тахрір» у Криму.
Вирок: Спочатку, 7 вересня 2016 року, Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Руслана Зейтуллаєва до 7 років позбавлення волі. Після оскарження прокуратурою вирок скасували, а під час нового розгляду, 27 липня 2017 року, Верховний суд РФ збільшив покарання до 15 років позбавлення волі у колонії суворого режиму, визнавши його нібито «організатором діяльності терористичної організації». Під час судового процесу Руслан не визнав своєї вини та неодноразово заявляв, що його переслідують виключно через релігійні переконання та кримськотатарське походження. Правозахисний проєкт «Підтримка політв’язнів. Меморіал», українська влада та міжнародні організації визнали його політичним в’язнем.
Зейтуллаєв Руслан Борисович народився 15 червня 1985 року в Ташкенті, в Узбекистані. Коли Руслану було дев'ять років, родина повернулася до Криму з місць депортації, до селища Орлине — біля Севастополя.
У школі він був відмінником, але після 7 класу змушений був покинути навчання. Рано почав працювати. Руслан брався за все: був і офіціантом, і кухарем, і будівельником.
У 2008 році Руслан Зейтуллаєв одружився. Коли познайомився з дружиною Мер'єм, вони вже дотримувалися норм Ісламу. Нині у їхній родині троє дітей.
У січні 2015 року до будинку Зейтуллаєвих увірвалися співробітники ФСБ, після обшуку Руслана затримали та порушили на нього кримінальну справу.
7 вересня 2016 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Зейтуллаєва до 7 років позбавлення волі у справі Хізб-ут-Тахрір. Його звинуватили в «організації діяльності терористичної організації» (частина перша статті 205.5 КК РФ), а також у «приготуванні до насильницького захоплення влади організованою групою за попередньою змовою» (частина друга статті 35, частина перша статті 30 та статті 278 КК РФ). Звинувачення не погодилося з ухвалою, справу відправили на перегляд.
26 квітня 2017 року той самий суд виніс Зейтуллаєву новий обвинувальний вирок і збільшив йому покарання до 12 років у колонії суворого режиму.
27 липня 2017 року Верховний суд Росії збільшив до 15 років термін ув'язнення.
Справу Руслана Зейтуллаєва документували Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, Кримська правозахисна група, Центр прав людини ZMINA, правозахисний проєкт «Підтримка політв’язнів. Меморіал», КримSOS, Центр громадянських свобод та міжнародні правозахисні організації. Усі вони визнавали його політичним в’язнем і наголошували, що кримінальне переслідування було пов’язане з релігійними переконаннями та громадянською позицією.
Станом на 12 липня 2026 року Руслан Зейтуллаєв продовжує незаконно перебувати в російському ув’язненні. Українські правозахисні організації та його адвокати домагаються перегляду справи, визнання його статусу військовополоненого та звільнення відповідно до норм міжнародного гуманітарного права.
Використана інформація з відкритих джерел: Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, Суспільне Крим, Кримська правозахисна група, Центр прав людини ZMINA, КримSOS, Підтримка політв’язнів. Меморіал, Українська правда.
Фото: Центр прав людини ZMINA.
Дата оновлення: 12.07.2026р.