Затримання: 26 березня 2019 року, Руслана Сулейманова затримали на адміністративній межі з окупованим Кримом у пункті пропуску «Каланчак» та утримували близько семи годин. Наступного дня його заарештували в межах так званої «другої Сімферопольської групи» у справі «Хізб ут-Тахрір». 27 березня 2019 року після масових обшуків у будинках кримськотатарських активістів у мікрорайонах Кам’янка та Строганівка Сімферополя.

Вирок: 24 листопада 2022 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Руслана Сулейманова до 14 років позбавлення волі. Перші 4 роки він мав провести у в’язниці, решту строку — в колонії суворого режиму, після звільнення передбачалося 1 рік обмеження свободи. Суд визнав його винним за обвинуваченнями у «терористичній діяльності» та «підготовці до насильницького захоплення влади». Сулейманов вини не визнав. 1 лютого 2024 року Апеляційний військовий суд у Власисі залишив вирок без змін.

Руслан Сулейманов народився 21 квітня 1983 року в місті Коканд Ферганської області Узбекистану в родині кримських татар, депортованих із Криму в 1944 році. У 1993 році разом із родиною переїхав до Криму. Навчався у Муромській середній школі Білогірського району, яку закінчив у 2000 році із золотою медаллю.

У 2000 році вступив до Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського на факультет фізики магнітних явищ. Вищу освіту здобув у 2005 році.

У 2004–2006 роках працював лаборантом у Таврійському екологічному інституті в Сімферополі. Згодом працював програмістом. Після припинення роботи компанії у Криму йому пропонували продовжити професійну діяльність за кордоном, однак він відмовився та залишився на півострові. Пізніше займався репетиторством із фізики.

Руслан Сулейманов активно допомагав родинам кримських політв’язнів, відвідував судові засідання, підтримував затриманих та висвітлював переслідування кримських татар. Він став громадянським журналістом і стримером громадського об’єднання «Кримська солідарність».

За громадську діяльність Сулейманова переслідували ще до кримінального ув’язнення. У лютому 2017 року його затримали біля будинку кримськотатарського активіста Марлена Мустафаєва та призначили 5 діб адміністративного арешту. 15 жовтня 2017 року він провів одиночний пікет на підтримку репресованих кримських татар, після чого окупаційний суд оштрафував його на 10 тисяч рублів.

26 березня 2019 року російські прикордонники затримали його на пункті пропуску «Каланчак». Після семигодинного утримання йому, за даними Представництва Президента України в АР Крим, пошкодили паспорт. 27 березня Сулейманова заарештували під час масштабних обшуків кримськотатарських родин.

Справу Сулейманова об’єднали з кримінальним переслідуванням інших учасників так званої «другої Сімферопольської групи». Йому інкримінували ч. 2 ст. 205.5 КК РФ та ч. 1 ст. 30, ст. 278 КК РФ. Правозахисники наголошують на політичному характері переслідування та необґрунтованості доказової бази. Зокрема, захист вказував на використання засекречених свідків і сумнівні експертизи.

У червні–липні 2020 року під час утримання Сулейманова піддавали примусовій судово-психіатричній експертизі. У нього виявили вроджену ваду серця та проблеми із серцевою провідністю. Надалі він також повідомляв про головний і шийний біль та неналежне медичне забезпечення.

У липні 2020 року в родині Руслана Сулейманова сталася трагедія. 24 липня у селі Строганівка Сімферопольського району зник його трирічний син Муса. До пошуків дитини долучилися місцеві жителі, волонтери та рятувальники. Після майже двох діб пошуків хлопчика знайшли мертвим у зливній ямі біля будинку.

27 липня 2020 року у Строганівці відбулося поховання Муси. Руслан Сулейманов, який на той момент перебував у СІЗО-1 Сімферополя, не зміг попрощатися із сином. Адвокат Ліля Гемеджі зверталася до ФСБ та слідчих із проханням дозволити йому бути присутнім на похороні, однак у цьому було відмовлено. Згодом захист оскаржив це рішення.

Після вироку 24 листопада 2022 року Сулейманова утримували у російській пенітенціарній системі. У березні–квітні 2024 року його етапували з Новочеркаська до в’язниці у Верхньоуральську Челябінської області. Етап тривав 26 днів. У травні 2024 року стало відомо, що адміністрація установи поставила його на профілактичний облік за надуманими характеристиками «схильності до екстремізму, втечі та нападу».

У травні 2025 року Руслана Сулейманова етапували до виправної колонії №17 у Мурманській області. За повідомленням ZMINA від 23 лютого 2026 року, він перебував саме там і потребував стоматологічного лікування. Дружина повідомляла про погіршення стану зубів та необхідність лікування карієсу й встановлення коронки.

Станом на 11 вересня 2026 року останні доступні правозахисні профілі PEN Ukraine та актуальні матеріали Представництва Президента України в АР Крим пов’язують його з російською пенітенціарною системою. PEN Ukraine вказує місцем утримання в’язницю ФСВП у Верхньоуральську Челябінської області. Водночас ZMINA фіксувала його етапування до Мурманської області у 2025 році, тому місце перебування могло змінюватися внаслідок подальших етапів.

Використана інформація з відкритих джерел: ZMINA, Кримськотатарський Ресурсний Центр, Об’єднання родичів політв’язнів Кремля, Сумпільне Крим, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, Український ПЕН, Радіо Свобода; Укрінформ, Меджліс кримськотатарського народу.

Фото: Об’єднання родичів політв’язнів Кремля.

Дата оновлення: 11.09.2026 р.