Затримання: 10 червня 2019 року в окупованому Криму російські силовики провели масові обшуки в будинках кримських татар у Сімферопольському, Білогірському та Алуштинському районах. У селі Строганівка Сімферопольського району обшук відбувся в будинку родини Сулейманових. Після обшуку Ескендера Сулейманова затримали разом із його молодшим братом Русланом. Ескендеру Сулейманову висунули обвинувачення за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ — «участь у діяльності організації, яка визнана терористичною», а також за ч. 1 ст. 30 і ст. 278 КК РФ — нібито підготовку до насильницького захоплення влади. Кримінальне переслідування було пов’язане зі справою «Хізб ут-Тахрір». Правозахисні організації вважають такі справи політично мотивованими.

Вирок: 18 березня 2022 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Ескендера Сулейманова до 15 років позбавлення волі. Перші 5 років він мав провести у в’язниці, після чого продовжити відбування покарання в колонії суворого режиму. Після звільнення йому також призначили 1 рік обмеження свободи. 7 липня 2023 року суд апеляційної інстанції залишив вирок без змін. Таким чином, призначене російським судом покарання набуло чинності.

Ескендер Серверович Сулейманов народився 3 серпня 1973 року в місті Коканд Ферганської області Узбекистану. Він кримський татарин, громадянин України.

Після закінчення школи вступив до харчового технікуму, де здобув спеціальність механіка холодильних установок. У 1993 році разом із родиною переїхав до Криму. Після переїзду працював електриком у колгоспі.

У 1994 році Ескендера Сулейманова призвали на строкову військову службу. Він проходив службу протягом приблизно півтора року. Після повернення до цивільного життя продовжив працювати за технічними спеціальностями.

Із 2012 року Сулейманов працював технічним інженером у компанії кабельної мережі Ardinvest. КримSOS також зазначає його як механіка холодильних установок за освітою та технічного спеціаліста за професійною діяльністю.

Ескендер Сулейманов не був одружений та проживав разом із літніми батьками, про яких піклувався. До затримання він також підтримував кримських татар, які зазнали переслідувань після окупації Криму. Відвідував судові засідання у політично мотивованих справах, допомагав землякам та організовував передачі до слідчих ізоляторів.

У 2019 році він став одним із фігурантів масштабної кримінальної справи проти кримських татар, яку правозахисники пов’язують із переслідуванням мусульман у Криму за звинуваченнями у приналежності до «Хізб ут-Тахрір». 10 червня 2019 року після обшуку в Строганівці Сулейманова взяли під варту. Разом із ним у межах цієї хвилі переслідувань затримали ще сімох кримських татар.

У подальшому до справи додали обвинувачення за ст. 278 КК РФ. Судове переслідування здійснювалося російською владою в рамках так званої «справи 25», до якої увійшли кримські мусульмани, обвинувачені у причетності до «Хізб ут-Тахрір». В Україні ця організація не заборонена як терористична.

Під час перебування в СІЗО стан здоров’я Сулейманова погіршився. За інформацією Об’єднання родичів політв’язнів Кремля, у нього загострилися виразка дванадцятипалої кишки, хронічний грибок стоп та екзема.

18 березня 2022 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону виніс обвинувальний вирок Ескендеру Сулейманову. Йому призначили 15 років позбавлення волі. Сам Сулейманов вини не визнав. У своєму останньому слові він заявив, що не має ілюзій щодо рішення суду, але не втрачає надії та не впадає у відчай.

7 липня 2023 року апеляційний суд залишив вирок без змін. Після цього Сулейманов продовжив відбувати покарання в Росії. Станом на 11 вересня 2026 року останнім підтвердженим місцем утримання Ескендера Сулейманова є ФКУ «Тюрма ГУФСІН Росії по Челябінській області» у місті Верхньоуральськ.

Використана інформація з відкритих джерел: Кримськотатарський Ресурсний Центр, КримSOS, ZMINA, Об’єднання родичів політв’язнів Кремля, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, Радіо Свобода.

Фото: Об’єднання родичів політв’язнів Кремля.

Дата оновлення: 11.09.2026 р.