Затримання: 11 серпня 2022 року співробітники ФСБ РФ провели обшук у будинку кримськотатарського активіста Енвера Кроша в одному із сіл Джанкойського району окупованого Криму. Після цього його затримали в межах так званої «першої Джанкойської групи справи кримських мусульман». Під час етапування силовики били Кроша, душили ременем та вимагали розблокувати телефон.

Вирок: 26 листопада 2025 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Енвера Кроша до 19 років позбавлення волі, з яких перші 4 роки він має провести у в’язниці, а решту строку у колонії суворого режиму. Правозахисники та адвокати вважають справу політично вмотивованою та пов’язаною з його громадською діяльністю і захистом прав кримських татар.

Енвер Умерович Крош народився 14 листопада 1991 року в Джанкої. Його родина належить до кримськотатарського народу, який пережив депортацію 1944 року і лише наприкінці радянської доби зміг повернутися на батьківщину. Майбутній активіст здобув середню освіту в селі Новостепове Джанкойського району. Після школи він займався підприємництвом: разом зі старшим братом Екремом відкрив справу з ремонту мобільних телефонів, а пізніше самостійно опанував установку кондиціонерів і ремонт холодильного обладнання.

У 2012 році Енвер Крош одружився, має трьох дітей. До початку переслідувань родина вела звичайне життя. Однак після окупації Криму Російською Федерацією в 2014 році Енвер дедалі активніше долучався до громадського життя кримськотатарської спільноти.

Він став одним із активістів, які документували порушення прав людини на півострові, відвідував обшуки в будинках кримських татар, підтримував сім’ї політв’язнів, був учасником колективних молитов і громадських акцій солідарності. Також Енвер вів стрими та виступав у ролі громадянського журналіста, допомагаючи висвітлювати репресії, що посилювалися з кожним роком.

Переслідування Енвера Кроша розпочалися задовго до його арешту 2022 року. За даними правозахисників і Представництва Президента України в АР Крим, ще у 2015 році його викрали російські силовики та піддали тортурам із застосуванням електричного струму. Від нього вимагали співпраці зі спецслужбами та неправдивих свідчень проти інших кримських татар. Крош відмовився співпрацювати, незважаючи на тиск і катування. Через кілька років, у 2018 році, окупаційна влада заарештувала його на 10 діб за звинуваченням у нібито демонстрації символіки заборонених організацій. Тоді багато кримськотатарських активістів розглядали справу як черговий спосіб залякування громадських діячів.

Ранок 11 серпня 2022 року став переломним у житті Енвера та його родини. У Джанкойському районі відбулася хвиля масових обшуків у будинках кримських татар. Російські силовики прийшли і до помешкання Кроша. Після обшуку його затримали разом з іншими фігурантами так званої «першої Джанкойської групи справи кримських мусульман». Їх звинуватили у причетності до ісламської організації «Хізб ут-Тахрір».

Особливо тривожними стали свідчення про насильство, якого Енвер зазнав після затримання. За словами адвоката Еміля Курбедінова, під час перевезення до Сімферополя силовики били його по голові та тілу, підіймали руки в наручниках за спиною, перекривали доступ до повітря ременем та змушували розблокувати телефон. Попри катування, активіст відмовився виконувати ці вимоги. Пізніше інформацію про жорстоке поводження було оприлюднено українськими правозахисниками та медіа.

Після арешту окупаційний «Верховний суд Криму» залишив Кроша під вартою. Розгляд апеляції проходив у закритому режимі, а адвокати наголошували на відсутності обґрунтованих доказів його провини. Сам Енвер заявляв, що не розуміє, чому перебуває в СІЗО, оскільки не скоював жодних злочинів. Фактично доказовою базою обвинувачення стали записи релігійних дискусій та зустрічей, які відбувалися ще багато років тому.

У жовтні 2022 року російські слідчі направили Енвера Кроша на примусову психіатричну експертизу до спеціалізованого закладу в Сімферополі. Кримські правозахисники розцінили це як додатковий інструмент тиску на політв’язня. У наступні роки термін його перебування під вартою неодноразово продовжували. Судовий процес тривав майже три роки й супроводжувався численними порушеннями права на справедливий суд.

У 2024 році він детально розповів про катування в СІЗО №2 Сімферополя. За його словами, після етапування співробітники ізолятора били його руками й ногами, застосовували електрошокер, змушували тривалий час сидіти навпочіпки з піднятими руками та ображали через його релігійні переконання. Він також повідомляв про заборону здійснювати намаз і примус до вивчення тексту гімну Росії.

У червні 2024 року Енвер Крош знову заявив про насильство, цього разу в ростовському СІЗО. За інформацією адвокатів, фізичну силу щодо нього застосували без жодних підстав. Захист наполягав на фіксації цього факту в судових матеріалах і заявляв про намір домагатися відповідальності винних осіб.

Перебуваючи за ґратами, Енвер Крош неодноразово звертався до міжнародної спільноти через листи та заяви. Він наголошував на необхідності не мовчати про політичні переслідування в Криму та підтримувати політв’язнів. В одному зі своїх листів активіст застерігав, що байдужість до порушень прав людини сьогодні може стати «завтрашнім соромом» для демократичного світу.

Використана інформація з відкритих джерел: Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, Об’єднання родичів політв’язнів Кремля, Укрінформ, ZMINA, Радіо Свобода / Крим.Реалії, Суспільне Крим, Центр журналістських розслідувань.

Фото: Суспільне Крим.

Дата оновлення: 15.07.2026.