Затримання: У січні 2023 року Екрема Кроша затримали російські силовики в одному із сіл Джанкойського району після проведення масових незаконних обшуків. Чоловіка разом із п'ятьма іншими кримськими татарами відвезли до Сімферополя, де потім підконтрольний Росії суд відправив його під арешт до слідчого ізолятора.

Вирок: 30 квітня 2025 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Екрема Кроша до 17 років позбавлення волі за сфабрикованими звинуваченнями у справі «другої Джанкойської групи» щодо організації «Хізб ут-Тахрір».

Екрем Крош в Криму жив з рідними від 1988 року. Виріс у Джанкої, звідки ніколи не виїзджав. Він є представником корінного кримськотатарського народу, який після початку російської окупації півострова у 2014 році опинився під жорстким тиском з боку репресивних органів Російської Федерації. У мирному житті чоловік був відомий серед односельчан як працьовитий майстер із ремонту побутової техніки.

Хвиля репресій наздогнала Екрема на початку 2023 року. Вранці 24 січня оперативники та слідчі Федеральної служби безпеки РФ за підтримки озброєного ОМОНу влаштували серію синхронних обшуків у будинках кримських татар у селах Джанкойського району. Силовики зі зброєю вдерлися і до помешкання Екрема Кроша. Обшук супроводжувався психологічним тиском, залякуванням родини та повним ігноруванням базових прав людини.

Того дня загарбники затримали шістьох чоловіків. Окрім Екрема Кроша, до рук ФСБ потрапили будівельники Осман Абдуразакова та Леман Зекеряєв, підприємці Халіл Мамбетов та Рефат Сейдаметов, а також спеціаліст із ремонту Айдер Асанов. Усіх негайно вивезли до тимчасово окупованого Сімферополя. Цю групу політв'язнів правозахисники та медіа згодом назвали «другою Джанкойською групою» у так званій справі «Хізб ут-Тахрір». Наступного дня підконтрольний Росії окупаційний суд обрав для них запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відправивши до СІЗО-1.

Російське слідство супроводжувалося грубими порушеннями міжнародного гуманітарного права та застосуванням фізичного насилля. Через кілька місяців після затримання Екрема Кроша примусово перевели з СІЗО-1 до новозбудованого СІЗО-2, яке відрізнялося ще більш жорстким ізоляційним режимом утримання в'язнів.

Під час судових засідань Екрем Крош разом із іншим фігурантом справи Леманом Зекеряєвим відкрито заявляли про застосування до них тортур з боку російських наглядачів у СІЗО-2 Сімферополя. Екрем детально розповів, що його били руками та ногами, катували електрошокером, примушували годинами сидіти у зігнутому положенні з піднятими за голову руками, а також піддавали постійним образам та приниженням.

Після завершення незаконного слідства на території півострова чоловіка етапували через Керченську протоку до Російської Федерації у Ростов-на-Дону. Влітку 2024 року адвокат Олексій Ладін зафіксував під протокол судового засідання факт чергового безпідставного побиття Екрема у ростовському СІЗО. Захист припускав, що агресія тюремників спалахнула на тлі внутрішніх заворушень та обшуків у самій установі у червні 2024 року, причому з усієї групи постраждав саме Крош. Російський суд повністю проігнорував ці заяви.

Виступаючи в суді з останнім словом, Екрем Крош рішуче заявив про свою повну невинуватість. Чоловік назвав кримінальну справу проти себе та своїх друзів «ганебною фальсифікацією» та фабрикацією від початку до кінця. Він наголосив, що окупанти звинувачують кримських татар у важких злочинах лише за те, що вони відвідують мечеть, моляться, роблять ремонти у релігійних спорудах та обговорюють норми ісламу, що є базовим правом на свободу віросповідання. Чоловік вимагав негайного виправдання для себе та всієї групи.

Попри очевидну відсутність складу злочину, російський державний прокурор запросив для Екрема 17 років ув'язнення.

Використана інформація з відкритих джерел: Суспільне Крим, Укрінформ, ZMINA, Детектор медіа.

Фото: Суспільне Крим.

Дата оновлення: 12.07.2026.