Затримання: У жовтні 2023 року її затримали російські силові структури та звинуватили у «державній зраді» (ст. 275 КК РФ) у формі нібито шпигунства. За версією російського слідства, вона передавала українській стороні інформацію про розташування російських військових об’єктів на тимчасово окупованій території. Правозахисники наголошують, що кримінальне переслідування стало можливим лише після нав’язування їй російського громадянства, а застосування російського законодавства до цивільного населення окупованої території суперечить міжнародному гуманітарному праву.

Вирок: У червні 2024 року Запорізький обласний суд, створений Росією на окупованій території, визнав Оксану Гладких винною у «державній зраді» та призначив їй 14 років позбавлення волі у колонії загального режиму з подальшим обмеженням свободи строком на один рік.

Оксана Миколаївна Гладких народилася 11 вересня 1976 року – громадянка України, багатодітна мати із селища Приазовське Запорізької області. Після початку повномасштабного вторгнення Росії її населений пункт опинився під окупацією. За інформацією правозахисників, під тиском окупаційної влади Оксана була змушена отримати російський паспорт, щоб її діти могли відвідувати школу та отримувати базові соціальні послуги.

Оксана Гладких проживала у селищі Приазовське Запорізької області та виховувала чотирьох дітей, троє з яких є неповнолітніми. До початку кримінального переслідування вона вела звичайне цивільне життя, займаючись родиною та домашнім господарством. Після окупації регіону сім’я опинилася в умовах постійного тиску з боку окупаційної адміністрації. За даними правозахисників, отримання російського паспорта було вимушеним кроком, продиктованим необхідністю забезпечити дітям доступ до освіти та базових послуг.

Станом на 9 липня 2026 року Оксана Гладких продовжує незаконно перебувати в місцях позбавлення волі, призначених російською окупаційною владою. Її справа залишається одним із прикладів переслідування цивільних мешканців окупованих територій України із застосуванням російського кримінального законодавства всупереч міжнародному гуманітарному праву.

Використана інформація з відкритих джерел: Правозахисний проєкт «Підтримка політв’язнів. Меморіал», ZMINA, Центр прав людини ZMINA, Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ), Центр громадянських свобод.

Фото: правозахисний проєкт «Підтримка політв’язнів. Меморіал».

Дата оновлення: 09.07.2026р.