Затримання: наприкінці 2024 року співробітники ФСБ Росії затримали жителя Ялти Чараза Акімова. За версією російського слідства, упродовж 2023–2024 років він нібито підтримував конфіденційний зв’язок із представником Головного управління розвідки Міністерства оборони України та передавав інформацію про пересування військової техніки й кораблів Чорноморського флоту РФ. Пізніше обвинувачення перекваліфікували зі «співпраці з іноземною державою на конфіденційній основі» на «державну зраду». Правозахисники заявили, що справу розглядали із грубими порушеннями принципів відкритого судочинства, а сам процес проходив у закритому режимі.

Вирок: 26 листопада 2024 року його було засуджено за ч. 1 ст. 264 Кримінального кодексу Російської Федерації («Повторне керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння»); вирок невідомий. 3 квітня 2025 року його було засуджено за ст. 275.1 Кримінального кодексу Російської Федерації («Конфіденційне співробітництво з іноземною державою») та призначено п'ять років позбавлення волі у виправній колонії загального режиму. 6 жовтня 2025 року вирок було скасовано в апеляційному порядку, а справу направлено на новий розгляд, змінили обвинувачення на «державну зраду» і 13 березня 2026 року незаконний «Верховний суд Криму» призначив йому 18 років і 20 днів позбавлення волі у колонії суворого режиму, а також один рік і десять місяців обмеження волі після звільнення. Правозахисники назвали це рішення політично мотивованим.

Акімов Чараз Тухтарович народився 27 грудня 1993 року. Він мешкав у Ялті, є кримським татарином. Про його життя до арешту відомо небагато. У відкритих джерелах практично немає інформації про освіту, професію чи родину. Правозахисники пояснюють це тим, що в багатьох сучасних кримінальних справах, пов’язаних із окупованим Кримом, особисті дані навмисно не розголошуються з міркувань безпеки близьких.

За інформацією ФСБ Росії, улітку 2023 року Акімов нібито встановив контакт із представником української воєнної розвідки через Telegram. Російське слідство стверджувало, що він погодився передавати фотографії та відео, пов’язані з переміщенням російської військової техніки на території Криму. Одним із головних епізодів обвинувачення стало відео кораблів Чорноморського флоту, яке, за версією слідства, він нібито зняв у Севастополі наприкінці 2023 року. Саме ці твердження стали основою кримінального переслідування.

Після затримання Чараза помістили під варту. Правозахисний проєкт «Підтримка політв’язнів. Меморіал» повідомив, що до офіційного оформлення арешту чоловіка певний час утримували інкомунікадо — без зв’язку із зовнішнім світом, адвокатів і родичів. Правозахисники наголосили, що така практика є серйозним порушенням права на свободу та особисту недоторканність і часто використовується російськими силовими структурами у політично вмотивованих справах.

Перший судовий розгляд відбувався у закритому режимі. Російська сторона пояснювала це тим, що матеріали справи нібито містять відомості, пов’язані з державною безпекою. Адвокати неодноразово звертали увагу на те, що така практика позбавляє громадськість можливості контролювати дотримання принципів справедливого судочинства. Правозахисники також наголошували, що в подібних справах обвинувачення часто ґрунтуються на матеріалах, які неможливо перевірити незалежним способом.

3 квітня 2025 року окупаційний «Верховний суд Республіки Крим» визнав Чараза Акімова винним у конфіденційній співпраці з іноземною державою та засудив його до п’яти років позбавлення волі. Проте вже невдовзі прокуратура домоглася перегляду справи. Апеляційний суд скасував вирок і повернув матеріали на новий розгляд. Після цього обвинувачення перекваліфікували на значно тяжчу статтю — «державна зрада».

13 березня 2026 року той самий окупаційний суд ухвалив новий вирок. Чараза Акімова засудили до 18 років і 20 днів позбавлення волі у колонії суворого режиму. Окрім цього, після звільнення йому призначили один рік і десять місяців обмеження волі. Правозахисники звернули увагу, що настільки різке збільшення строку стало наслідком перекваліфікації справи, а не появи нових доказів.

Після оголошення вироку Кримськотатарський ресурсний центр, Центр прав людини ZMINA та інші правозахисні організації заявили, що справа Чараза Акімова є ще одним прикладом кримінального переслідування жителів окупованого Криму за звинуваченнями у співпраці з Україною. Вони наголошують, що Росія дедалі частіше використовує статті про державну зраду, шпигунство чи співпрацю з українськими спецслужбами як інструмент боротьби з будь-якими проявами нелояльності до окупаційної влади.

Правозахисний центр «Підтримка політв’язнів. Меморіал» також визнав Чараза Акімова політичним в’язнем. У своєму висновку організація зазначила, що під час розгляду справи були допущені суттєві порушення права на справедливий суд, а саме кримінальне переслідування має ознаки політичної вмотивованості.

Станом на липень 2026 року Чараз Акімов продовжує незаконно перебувати в місцях позбавлення волі. Українські правозахисні організації та державні інституції продовжують вимагати його звільнення, наголошуючи, що переслідування громадян України на окупованій території Криму за проукраїнську позицію є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права.

Використана інформація з відкритих джерел: ZMINA, Кримськотатарський ресурсний центр, Представництво Президента України в АР Крим.

Фото: Кримськотатарський ресурсний центр.

Дата оновлення: 04.07.2026.