Зіза Богдан

Особиста справа

Зіза Богдан

Статус
Ув'язнений(а)
Стать
Чоловік
Умови утримання
Ув'язнений(а)

Затримання: 16 травня 2022 року українського художника та активіста Богдана Зізу затримали співробітники ФСБ Російської Федерації в окупованому Криму в місті Євпаторія після акції протесту, під час якої він облив жовтою та блакитною фарбою будівлю місцевої адміністрації та кинув у неї коктейль Молотова. Після цього його доставили до відділення ФСБ та згодом помістили до слідчого ізолятора в Сімферополі. Його дії російська влада кваліфікувала як кримінальне правопорушення, пов’язане з «терористичним актом» та «вандалізмом», а також інкримінувала політичну мотивацію.

Вирок: 6 червня 2023 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Богдана Зізу до 15 років позбавлення волі у колонії суворого режиму. Перші роки покарання він має відбувати у в’язниці, після чого – у колонії. Його дії російська сторона кваліфікувала як «терористичний акт», «вандалізм» і «заклики до тероризму», однак українські правозахисні організації розглядають справу як політично мотивовану та пов’язану з переслідуванням за проукраїнську позицію.

Зіза Богдан

Біографія

Затримання: 16 травня 2022 року українського художника та активіста Богдана Зізу затримали співробітники ФСБ Російської Федерації в окупованому Криму в місті Євпаторія після акції протесту, під час якої він облив жовтою та блакитною фарбою будівлю місцевої адміністрації та кинув у неї коктейль Молотова. Після цього його доставили до відділення ФСБ та згодом помістили до слідчого ізолятора в Сімферополі. Його дії російська влада кваліфікувала як кримінальне правопорушення, пов’язане з «терористичним актом» та «вандалізмом», а також інкримінувала політичну мотивацію.

Вирок: 6 червня 2023 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Богдана Зізу до 15 років позбавлення волі у колонії суворого режиму. Перші роки покарання він має відбувати у в’язниці, після чого – у колонії. Його дії російська сторона кваліфікувала як «терористичний акт», «вандалізм» і «заклики до тероризму», однак українські правозахисні організації розглядають справу як політично мотивовану та пов’язану з переслідуванням за проукраїнську позицію.

Богдан Зіза – український художник, громадський активіст і кримський політв'язень, який став одним із символів ненасильницького спротиву російській окупації Криму. Він народився 23 листопада 1994 року в Євпаторії. Після окупації Кримського півострова Російською Федерацією у 2014 році Богдан принципово уникав співпраці з окупаційною владою та не підтримував російську політику. Він відкрито виступав проти нав'язування російської ідентичності, а після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року ще активніше демонстрував свою проукраїнську позицію. Напередодні вторгнення він записав і поширив авторський антивоєнний вірш, у якому засудив російську агресію та висловив підтримку Україні.

Події, що відбувалися після звільнення Київщини та оприлюднення доказів масових злочинів російської армії в Бучі, Ірпені та інших містах, стали для Богдана сильним моральним потрясінням. Саме тоді він вирішив здійснити символічний протест проти війни та окупації. У ніч на 16 травня 2022 року Богдан Зіза облив жовтою та блакитною фарбою фасад будівлі окупаційної адміністрації Євпаторії та кинув у будівлю пляшку із запальною сумішшю. Перед цим він записав відеозвернення, у якому закликав жителів Криму не мовчати, чинити опір російській агресії та не боятися висловлювати свою громадянську позицію. Однак опублікувати це звернення він не встиг. Уже наступного дня його затримали співробітники Федеральної служби безпеки Росії. Незабаром російські пропагандистські ресурси поширили відео, на якому Богдан нібито визнає свою провину та просить вибачення. Пізніше сам художник і його захисники повідомили, що це відео було записане після фізичного та психологічного тиску. За словами Богдана, під час слідства його били, погрожували, чинили психологічний тиск і намагалися змусити підтвердити вигідну слідству версію подій. Правозахисники наголошували, що отримані таким чином свідчення не можуть вважатися добровільними, а сама справа має всі ознаки політично мотивованого переслідування.

Як художник Богдан Зіза підписував свої роботи творчим псевдонімом «Сирота», який обрав для себе, оскільки фактично був сиротою: у дитинстві він рано залишився без батьківського піклування, а його вихованням займалася бабуся. Саме цей підпис він залишив на місці свого антивоєнного перформансу біля будівлі окупаційної адміністрації в Євпаторії 16 травня 2022 року. Напис «Сирота» став авторською позначкою акції, підкреслюючи її художній характер і водночас засвідчуючи, що Богдан свідомо взяв на себе відповідальність за свій протест проти російської окупації Криму та повномасштабної війни Росії проти України.

Російська влада висунула Богдану Зізі одразу кілька обвинувачень, серед яких «терористичний акт», «заклики до тероризму», «погроза вчинення терористичного акту» та «вандалізм з політичних мотивів». Хоча його дії були очевидною формою політичного протесту і не призвели до людських жертв, окупаційний суд використав найтяжчі статті російського кримінального законодавства. 6 червня 2023 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону незаконно засудив Богдана Зізу до п'ятнадцяти років позбавлення волі. Перші чотири роки покарання він має провести у в'язниці, а решту строку у колонії суворого режиму. Під час останнього слова в суді Богдан наголосив, що не визнає себе злочинцем, а вважає свої дії протестом проти війни та окупації української території. Він також оголосив безстрокове голодування, вимагаючи звільнення всіх українських політв'язнів і скасування нав'язаного йому російського громадянства. У своїй промові він говорив про відповідальність російського суспільства за війну, про щоденні страждання українців та про необхідність не мовчати перед обличчям несправедливості.

Українські та міжнародні правозахисні організації одразу визнали справу Богдана Зізи політично мотивованою. Вони заявили, що його переслідують не за реальний злочин, а за відкриту підтримку України та протест проти окупації Криму. Правозахисники наголошують, що Росія порушує міжнародне гуманітарне право, застосовуючи власне кримінальне законодавство на тимчасово окупованій українській території та незаконно вивозячи громадян України до місць позбавлення волі на території Російської Федерації. Сам Богдан після винесення вироку був етапований до російської в'язниці, де його утримують у суворих умовах. За словами названої сестри Олександри Баркової, були періоди, коли сім'я місяцями не знала, де саме перебуває Богдан і в якому він стані, вона неодноразово повідомляла про тривалу відсутність зв'язку з ним, проблеми з передачею листів та обмежений доступ адвоката. Такі обставини викликають серйозне занепокоєння правозахисників, адже ізоляція політв'язнів часто використовується як додатковий засіб психологічного тиску.

Попри багаторічне ув'язнення, Богдан Зіза не відмовився від своїх переконань. Він продовжує називати себе громадянином України, відкрито виступає проти війни та не погоджується з нав'язаним російським громадянством. Його історія стала символом незламності українців, які залишилися в окупованому Криму та, ризикуючи власною свободою, продовжують чинити опір окупаційному режиму. Для багатьох українців Богдан Зіза є прикладом громадянської мужності, вірності своїй державі та готовності відстоювати свободу навіть ціною багаторічного ув'язнення. Його ім'я регулярно згадується у кампаніях на підтримку українських політв'язнів, а правозахисні організації закликають міжнародну спільноту посилювати тиск на Росію задля звільнення Богдана та інших незаконно утримуваних громадян України.

Моя Мама жива, як ніколи, моя Мама – безсмертна.

Моя Мама – Україна!

І пишу від імені сотень тисяч Кримчан:

Дорога Мамо, забери нас назад, ми хочемо в Твої рідні обійми!

24 серпня 2022.

Автор: Богдан Зіза. Фрагмент вірша, створенного у кримському СІЗО, 24 серпня 2022 року у День Незалежності України.

Фото: З особистого архіву Богдана Зізи.

Використана інформація з відкритих джерел: КримSOS, ZMINA, Кримська солідарність, Суспільне Крим, Укрінформ, Українська правда, Представництво Президента України в АР Крим.

Дата оновлення: 01.07.2026.