Затримання: 17 березня 2022 року близько шостої ранку російські військові увірвалися до його будинку, погрожували зброєю дружині та доньці, після чого в кайданках вивезли його у невідомому напрямку. Під час затримання окупанти прямо заявили, що причиною стало його членство в організації ветеранів АТО. За словами дружини Юлії Зарівної, у російських військових були списки колишніх українських військовослужбовців, правоохоронців та громадських активістів, яких вони планували затримати.

Вирок: Після викрадення Олександра Зарівного його родина втратила з ним будь-який зв’язок. За свідченнями людей, які звільнилися з російського полону, чоловіка спочатку могли утримувати в ізоляторі тимчасового тримання в окупованому Херсоні, а згодом, імовірно, перевезли до окупованого Криму. Дружина найняла адвоката, який перевіряв інформацію про його можливе перебування у СІЗО Сімферополя, однак офіційної відповіді про його місцеперебування отримати не вдалося. Родина також зверталася до Міжнародного комітету Червоного Хреста, Національного інформаційного бюро, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та інших міжнародних організацій, однак підтверджених відомостей про місце утримання чи стан здоров’я Олександра так і не отримала. Українські правозахисники наголошують, що його викрадення має всі ознаки насильницького зникнення та може кваліфікуватися як воєнний злочин.

Станом на 12 липня 2026 року офіційної інформації про місце перебування Олександра Зарівного, стан його здоров’я чи можливе звільнення немає. Він залишається серед українських цивільних, доля яких після викрадення російськими військовими досі не встановлена.

Олександр Григорович Зарівний – український освітянин, ветеран АТО, громадський діяч та начальник управління гуманітарної політики Херсонської районної державної адміністрації. В 2015 році його мобілізували до зони проведення АТО. Через рік він звільнився в запас і зайнявся громадською діяльністю: очолив ГО «Спілка учасників бойових дій – ветеранів АТО Олешківського району», допомагав колишнім військовослужбовцям з оформленням документів, підтримував родини загиблих.

Згодом почав працювати в відділі освіти, сім’ї та спорту тодішньої Олешківської райдержадміністрації, а після приєднання Олешків до Херсонського району переміг у конкурсі і працював начальником управління гуманітарної політики Херсонської РДА.

Перші тижні після повномасштабного вторгнення РФ в Україну родина Зарівного, за словами Юлії, жила як і всі – постійно були зайняті пошуком продуктів. Олешки залишились без природного газу і опалення – внаслідок бойових дій і потужних обстрілів російських військ перебило газорозподільчий пункт біля міста.

Родина особливо занепокоєна станом його здоров’я. За словами дружини, Олександр має серцеве захворювання і потребує щоденного прийому ліків. Чи отримує він необхідну медичну допомогу, досі невідомо.

Використана інформація з відкритих джерел: Центр журналістських розслідувань, Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ), Центр прав людини ZMINA, Об’єднання родичів політв’язнів Кремля, Херсонська обласна військова адміністрація.

Фото: Центр журналістських розслідувань.

Дата оновлення: 12.07.2026р.