Затримання: 17 вересня 2014 року він прибув до окупованого Сімферополя на один день, щоб відвідати авіаційну виставку та зустрітися з друзями-авіалюбителями. На залізничному вокзалі його викрали представники так званої «кримської самооборони», після чого передали співробітникам ФСБ РФ. Протягом кількох тижнів родина не знала, де він перебуває. Лише наприкінці жовтня стало відомо, що Валентина утримують у московському СІЗО «Лефортово». За словами рідних, під час слідства до нього не допускали незалежних адвокатів, а справу повністю засекретили. ФСБ звинуватила українця у нібито «шпигунстві» на користь України в авіакосмічній сфері, однак матеріали справи не були відкриті навіть його родині.

Вирок: 15 грудні 2015 року Московський обласний суд засудив Валентина Вигівського до 11 років позбавлення волі у колонії суворого режиму за статтею 276 КК РФ («Шпигунство»). Судовий процес проходив у закритому режимі, а текст вироку досі не був оприлюднений. У 2016 році Міністерство юстиції України намагалося домогтися передачі Вигівського для відбування покарання в Україні, однак Росія відмовила. Правозахисники вважають його справу політично мотивованою та наголошують, що докази провини ніколи не були представлені незалежній громадськості.

Валентин Вигівський народився 3 серпня 1983 року в місті Прип’ять. Після аварії на Чорнобильській АЕС його сім’я переїхала до Києва. За освітою він підприємець, захоплювався авіацією та фотографією літаків, був активним учасником міжнародної спільноти авіаспотерів. Під час Революції Гідності брав участь у протестах у Києві. Одружений, має сина. До арешту не був пов’язаний із військовою службою чи спецслужбами, а серед друзів був відомий як людина, захоплена авіацією та технікою.

Після затримання Вигівського понад рік утримували в ізоляції. Родина практично не мала змоги спілкуватися з ним, а всі зустрічі проходили під суворим контролем. Правозахисники неодноразово заявляли, що справа Валентина є однією з найбільш закритих серед усіх українських політв’язнів, оскільки навіть адвокати були обмежені в доступі до матеріалів кримінального провадження.

Після набрання вироком законної сили Валентина Вигівського етапували до колонії суворого режиму в Росії. Значну частину ув’язнення він провів у майже повній ізоляції від зовнішнього світу. Родина повідомляла про суттєві труднощі з отриманням листів і телефонними розмовами, а також про психологічний тиск, якого він зазнавав під час перебування в місцях позбавлення волі. За словами дружини та правозахисників, адміністрація установ неодноразово обмежувала його право на листування та контакти з рідними.

Українські та міжнародні правозахисні організації наголошують, що справа Валентина Вигівського має всі ознаки політично мотивованого переслідування. Обвинувачення у «шпигунстві» повністю засекретили, а ані захист, ані громадськість так і не отримали можливості ознайомитися з доказами, на яких ґрунтувався обвинувальний вирок. Саме закритість процесу та відсутність незалежного судового контролю стали підставою для численних заяв про порушення права на справедливий суд.

Попри те, що строк ув’язнення Валентина закінчився 17 вересня 2025 року, Валентин Вигівський залишається в незаконному ув’язненні.

Використана інформація з відкритих джерел: ZMINA, Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля, Крим Реалії, Укрінформ, Міністерство закордонних справ України, LB.ua, Громадське радіо, Центр громадянських свобод.

Фото: ZMINA.

Дата оновлення: 06.07.2026р.