Затримання: 3 жовтня 2024 року в окупованому Севастополі російські силовики затримали Олександру Стрілець та її матір Вікторію. Про затримання стало відомо лише пізніше, оскільки російська сторона не повідомляла про справу публічно до завершення судового розгляду. Радіо Свобода зазначало, що у 2024 році мати та донька фактично зникли зі зв’язку, а інформація про їхнє затримання стала відома після винесення вироку. Російські силові структури звинуватили Олександру Стрілець у державній зраді за ст. 275 КК РФ. За версією російського слідства, у вересні 2023 року вона нібито встановила контакт із представниками української розвідки та передала через Telegram фотографії російських військових об’єктів. Слідство стверджувало, що частину фотографій зробила її мати Вікторія, яку Олександра нібито залучила до цієї діяльності. Публічного підтвердження цих тверджень з боку ГУР МО України немає.

Вирок: 5 серпня 2025 року підконтрольний РФ Севастопольський міський суд визнав Олександру Стрілець винною за статтею про державну зраду та призначив їй 12 років позбавлення волі в колонії загального режиму. Такий самий строк отримала її мати Вікторія Стрілець.

Судовий процес відбувався у закритому режимі. Правозахисники звернули увагу, що дані про обвинувачених були приховані на сайті суду, а справу матері та доньки фактично розглянули в межах одного судового засідання. На ухвалення вироку судді знадобилося близько трьох годин. Правозахисники вважають такі обставини порушенням права на публічний та справедливий суд.

21 січня 2026 року Третій апеляційний суд загальної юрисдикції РФ у Сочі залишив вирок Олександрі та Вікторії Стрілець без змін. Апеляційну скаргу захисту не задовольнили.

Олександра Стрілець – жителька Севастополя, громадянка України, яка проживала в окупованому Криму. На момент винесення вироку у серпні 2025 року їй було 24 роки. Вона є донькою Вікторії Стрілець, яка також стала фігуранткою кримінальної справи.

Олександра має двох неповнолітніх доньок. Старшу доньку звати Соломія, молодшу - Лера. На момент затримання Олександри старшій дитині було близько п’яти років, а молодшій - лише кілька місяців. Діти залишилися під опікою батька.

Молодша донька Олександри народилася передчасно та від самого народження мала серйозні проблеми зі здоров’ям. Дитина тривалий час перебувала в реанімації та потребувала апаратної підтримки дихання. Під час судового процесу над матір’ю дівчинка знову перебувала в реанімаційному відділенні.

За інформацією Української правди, Олександра до арешту займалася вихованням дітей і працювала. У березні 2024 року вона звільнилася з роботи в Севастополі та планувала переїхати до Сімферополя разом із молодшою донькою.

Її мати Вікторія проживала в Севастополі. Після окупації Криму чоловік Вікторії, який був військовослужбовцем, виїхав разом зі своєю військовою частиною на материкову частину України. Вікторія залишилася в Криму, зокрема через необхідність доглядати за матір’ю та зберігати житло. Пізніше Олександра залишилася поруч із матір’ю, яка мала серйозне захворювання.

За версією російської прокуратури, у вересні 2023 року Олександра нібито передала через інтернет фотографії об’єктів російських військових сил українській стороні. Російська сторона заявила, що вона діяла за винагороду та залучила до цього матір. Ці твердження є позицією сторони обвинувачення; незалежного підтвердження їхньої достовірності у відкритих джерелах немає.

Після затримання Олександра та Вікторія тривалий час залишалися без публічної інформації про їхню справу. Судовий процес відбувався у закритому режимі, що унеможливлювало повноцінну незалежну перевірку доказів обвинувачення. Правозахисники також звернули увагу на те, що справу двох жінок розглянули надзвичайно швидко.

5 серпня 2025 року Олександру та Вікторію Стрілець засудили до 12 років позбавлення волі кожну. Суд не погодився відкласти виконання покарання Олександрі через стан здоров’я її молодшої доньки та необхідність материнського догляду.

Після залишення вироку без змін в апеляції Олександру етапували з Криму до Росії. У червні 2026 року стало відомо, що її направили до жіночої виправної колонії №5 у місті Козловка Чуваської Республіки РФ, приблизно за 2200 кілометрів від Севастополя.

Станом на 11 вересня 2026 року Олександра Стрілець продовжує відбувати незаконне покарання у ВК №5 у Козловці. Її чоловік залишається опікуном двох малолітніх дітей.

Використана інформація з відкритих джерел: ZMINA, Кримськотатарський Ресурсний Центр, Суспільне Крим, Радіо Свобода, Крим.Реалії, Українська правда, Представництво Президента України в АР Крим.

Фото: Кримськотатарський Ресурсний Центр.

Дата оновлення: 11.09.2026 р.