Затримання: 11 квітня 2018 року Олександр прямував через контрольний пункт в'їзду-виїзду «Чонгар» до окупованого Криму, щоб відвідати знайомого в Алушті. Після перетину адміністративного кордону його затримали співробітники ФСБ РФ. Формально причиною затримання назвали нібито невідповідність фотографії у паспорті, хоча раніше Стешенко неодноразово користувався цим документом без зауважень. Після адміністративного арешту його вивезли зі спецприймальника в невідомому напрямку, і протягом кількох днів місце його перебування залишалося невідомим. Українська сторона заявила про його викрадення, а МЗС України вимагало від Росії надати інформацію про місцезнаходження громадянина України.

Згодом ФСБ повідомила про порушення щодо Стешенка кримінальної справи. Його звинуватили в участі у групі, яка нібито планувала підпалити будинок муфтія Криму Еміралі Аблаєва з метою розпалювання міжнаціональної ворожнечі. За твердженням російських силовиків, Стешенко визнав провину, однак після звільнення він заявив, що всі «зізнання» були отримані під тортурами. За його словами, співробітники ФСБ щодня били його, застосовували електричний струм, душили пакетом, погрожували вбивством і змушували обмовити себе та інших людей. Відеозапис із «зізнанням» був зроблений лише після тривалих катувань.

Вирок: У серпні 2018 року підконтрольний Росії Центральний районний суд Сімферополя визнав Олександра Стешенка винним у підпалі будинку муфтія Криму та засудив його до 2 років позбавлення волі в колонії-поселенні. Обвинувачення у створенні екстремістського угруповання було припинено після того, як, за версією слідства, він визнав провину. Сам Стешенко після звільнення наголосив, що його свідчення були повністю сфабриковані під примусом.

6 серпня 2019 року Олександра Стешенка звільнили умовно-достроково та він повернувся на підконтрольну Україні територію. Після звільнення він публічно розповів про катування під час слідства, умови утримання та існування в Сімферопольському СІЗО окремого блоку, де утримували українців, обвинувачених у «екстремізмі» та «тероризмі».

Олександр Стешенко — громадянин України, житель Харкова. Під час перебування Олександра Стешенка в ув'язненні померла його мати Діна Стешенко, яка тяжко хворіла та не дочекалася звільнення сина. Правозахисники повідомляли, що родина потребувала допомоги для оплати лікування та поховання. Сам Стешенко після повернення до України зазначав, що смерть матері стала для нього одним із найважчих наслідків незаконного ув'язнення.

Справа Олександра Стешенка розглядається правозахисниками як політично вмотивоване переслідування громадянина України. Він заявив, що не мав жодного стосунку до інкримінованого підпалу, а кримінальна справа була повністю сфабрикована ФСБ. Його свідчення стали одним із доказів застосування російськими силовими структурами катувань для отримання «зізнань» у політично мотивованих справах в окупованому Криму.

Використана інформація з відкритих джерел: ZMINA, Кримськотатарський ресурсний центр, LB.ua, Радіо Свобода, ТСН, BBC News Україна, Суспільне Крим, Суспільне Харків.

Фото: Суспільне Харків.

Дата оновлення: 09.07.2026.