Осьмак Геннадій

Особиста справа

Осьмак Геннадій

Статус
Ув'язнений(а)
Стать
Чоловік
Умови утримання
Ув'язнений(а)

Затримання: 6 березня 2024 року в окупованому Генічеську Херсонської області російські силовики повторно затримали українського журналіста Геннадія Осьмака. Його забрали просто з вулиці, після чого поширили відео затримання. До цього Осьмак уже перебував під тиском окупаційних силовиків. Після окупації Генічеська російські представники пропонували йому співпрацювати та використовувати засноване ним видання «Новий візит» для поширення російської пропаганди. Журналіст відмовився. За інформацією ZMINA, до повторного затримання у березні 2024 року Осьмака вже обшукували та допитували. Під час затримання й подальшого утримання, за свідченнями близьких до нього людей, до журналіста застосовували фізичне та психологічне насильство. Російська сторона звинуватила його у нібито участі в так званому «Кримськотатарському добровольчому батальйоні імені Номана Челебіджіхана». Також йому закидали зв’язки з українськими спецслужбами та інші обвинувачення.

Вирок: 12 серпня 2024 року окупаційний «Генічеський районний суд Херсонської області» засудив Геннадія Осьмака до 3 років і 2 місяців позбавлення волі з відбуванням покарання в колонії суворого режиму. У грудні 2025 року касаційна інстанція Російської Федерації залишила вирок без змін та відмовила у зменшенні строку покарання. Представництво Президента України в АР Крим та Кримськотатарський Ресурсний Центр також повідомляли про залишення вироку чинним.

Осьмак Геннадій

Біографія

Затримання: 6 березня 2024 року в окупованому Генічеську Херсонської області російські силовики повторно затримали українського журналіста Геннадія Осьмака. Його забрали просто з вулиці, після чого поширили відео затримання. До цього Осьмак уже перебував під тиском окупаційних силовиків. Після окупації Генічеська російські представники пропонували йому співпрацювати та використовувати засноване ним видання «Новий візит» для поширення російської пропаганди. Журналіст відмовився. За інформацією ZMINA, до повторного затримання у березні 2024 року Осьмака вже обшукували та допитували. Під час затримання й подальшого утримання, за свідченнями близьких до нього людей, до журналіста застосовували фізичне та психологічне насильство. Російська сторона звинуватила його у нібито участі в так званому «Кримськотатарському добровольчому батальйоні імені Номана Челебіджіхана». Також йому закидали зв’язки з українськими спецслужбами та інші обвинувачення.

Вирок: 12 серпня 2024 року окупаційний «Генічеський районний суд Херсонської області» засудив Геннадія Осьмака до 3 років і 2 місяців позбавлення волі з відбуванням покарання в колонії суворого режиму. У грудні 2025 року касаційна інстанція Російської Федерації залишила вирок без змін та відмовила у зменшенні строку покарання. Представництво Президента України в АР Крим та Кримськотатарський Ресурсний Центр також повідомляли про залишення вироку чинним.

Геннадій Осьмак — український журналіст із Генічеська Херсонської області, засновник та колишній головний редактор місцевого інтернет-видання «Новий візит». Видання було одним із помітних локальних медіа Генічеська та висвітлювало події суспільно-політичного життя регіону.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії та окупації Генічеська 24 лютого 2022 року російські силовики запропонували Осьмаку співпрацювати. Йшлося про використання «Нового візиту» як інформаційного ресурсу для поширення російської пропаганди. Журналіст відмовився.

12 березня 2022 року Осьмак повідомив про припинення своєї роботи як головного редактора «Нового візиту». 22 березня 2022 року він окремо заявив, що більше не має стосунку до роботи сайту та інформації, яка там публікуватиметься. Після цього він фактично відійшов від журналістської діяльності.

Після окупації Генічеська Осьмак залишився в місті. За інформацією ZMINA, через окупацію та обмеження можливості виїзду він продовжував перебувати на захопленій території. У 2024 році працював таксистом.

Перед повторним затриманням російські силовики вже проводили щодо нього обшук і допит. Після цього, 6 березня 2024 року, його затримали на вулиці. Російська окупаційна влада заявила про його нібито причетність до так званого кримськотатарського батальйону імені Номана Челебіджіхана. Українські правозахисні організації наголошують на політично мотивованому характері подібних переслідувань українських громадян на окупованих територіях.

Під час перебування під вартою Геннадій Осьмак, за інформацією ZMINA та КРЦ, зазнав фізичного та психологічного насильства. За словами близьких до нього людей, під час утримання його били струмом, тримали в холоді та обливали водою. Внаслідок перебування в неволі та неналежних умов утримання його стан здоров’я погіршився.

Особливо серйозною проблемою стало цукрове діабетичне захворювання. КРЦ повідомляв, що під час етапування до Росії Осьмак залишався без необхідних медикаментів, а після прибуття до колонії його стан здоров’я значно погіршився. Також правозахисники повідомляли про серйозні проблеми з хребтом.

Після винесення вироку журналіста етапували з окупованої території до Росії. У 2025 році стало відомо, що протягом близько двох місяців його перевозили до виправної колонії суворого режиму №6 у селищі Мелехово Владимирської області РФ. Під час етапування він був позбавлений зв’язку з родиною та, за інформацією КРЦ, зазнав фізичного і психологічного тиску.

Після прибуття до колонії Осьмак зміг коротко повідомити родині про своє місцезнаходження. За даними КРЦ, він не мав доступу до необхідних ліків від цукрового діабету, що створює загрозу його здоров’ю та життю.

У грудні 2025 року касаційний суд РФ залишив його вирок без змін. Представництво Президента України в АР Крим підтвердило, що Осьмак продовжує відбувати незаконне покарання у виправній колонії №6 у Владимирській області.

Станом на 9 вересня 2026 року Геннадій Осьмак перебуває у виправній колонії суворого режиму №6 у селищі Мелехово Владимирської області Російської Федерації. Українські правозахисні організації вимагають припинити його незаконне переслідування та звільнити журналіста.

Використана інформація з відкритих джерел: ZMINA, Кримськотатарський Ресурсний Центр, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, Суспільне Крим, Укрінформ.

Фото: ZMINA.

Дата оновлення: 09.09.2026 р.