Затримання: 10 червня 2019 року російські силовики затримали Руслана Нагаєва у його будинку в селі Малоріченське Алуштинського району тимчасово окупованого Криму. Затримання відбулося в межах так званої «Алуштинської групи» у справі «Хізб ут-Тахрір». Разом із Нагаєвим того дня були затримані Ленур Халілов, Руслан Месутов та Ельдар Кантемиров. Наступного дня так званий Київський районний суд Сімферополя обрав Нагаєву запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вирок: 16 серпня 2021 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Руслана Нагаєва до 13 років позбавлення волі в колонії суворого режиму, з яких перші 2 роки він мав провести у в’язниці, а також призначив 1 рік обмеження волі після звільнення.

Його визнали винним за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ — «участь у діяльності організації, яка визнана терористичною», а також за ч. 1 ст. 30 і ст. 278 КК РФ — нібито підготовку до насильницького захоплення влади.

Руслан Сейранович Нагаєв народився 7 червня 1964 року в місті Ленінськ Андижанської області Узбецької РСР у родині кримських татар, депортованих із Криму. У 1977 році, коли Руслану було 13 років, його сім’я повернулася до Криму. Після повернення родина зіткнулася з труднощами з пропискою та працевлаштуванням. Через шість років батько Руслана помер від ішемічної хвороби серця.

Після школи Нагаєв вступив до морехідного училища в Кронштадті. Після навчання служив на допоміжному флоті ВМФ СРСР, а згодом працював судновим електриком. Також працював на рибальських суднах Далекого Сходу та в Атлантиці. За даними Кримськотатарського Ресурсного Центру, після переїзду до Алуштинського району він працював електриком, екскурсоводом, моряком та приватним підприємцем.

У 1990 році Нагаєв переїхав до села Малоріченське Алуштинського району, де надалі проживав із родиною. У 1991 році радянський суд оштрафував його на 300 рублів за так зване «самозахоплення земельної ділянки». Йшлося про ділянку, яку він планував використати для будівництва житла та щодо якої мав усну домовленість із директором радгоспу.

Руслан Нагаєв одружений, має двох дочок. До арешту був індивідуальним підприємцем. У літній сезон організовував екскурсії на теплоходах.

Важливе місце в його житті посідала релігія. У 2011 році Нагаєв здійснив хадж — паломництво до Мекки. Із 2015 року він заміняв імама мечеті в Малоріченському та проводив п’ятничні колективні молитви. Із 2017 року, на прохання мусульманської громади села, виконував обов’язки імама мечеті, проводив похоронні, поминальні та святкові богослужіння.

10 червня 2019 року Нагаєва затримали в межах справи «Алуштинської групи» «Хізб ут-Тахрір». Російське слідство звинуватило його в участі в діяльності організації, яку російська влада вважає терористичною, а також у підготовці до насильницького захоплення влади. Правозахисники наголошують, що переслідування кримських мусульман у подібних справах ґрунтується на ненасильницькій релігійній діяльності, зокрема участі у зустрічах та обговоренні релігійної літератури.

16 серпня 2021 року суд призначив Нагаєву 13 років позбавлення волі. Разом із ним у цій справі були засуджені Ленур Халілов — до 18 років, Руслан Месутов — до 18 років та Ельдар Кантемиров — до 12 років.

У місцях несвободи стан здоров’я Нагаєва погіршувався. Він має хронічний тонзиліт з ускладненнями на нирки та суглоби, артрит лівого колінного та правого ліктьового суглобів. У 2023 році родина повідомляла про підвищений артеріальний тиск, проблеми із зубами та необхідність консультацій профільних лікарів.

У серпні 2024 року адвокат повідомив, що Нагаєв, який тоді перебував у Верхньоуральській в’язниці Челябінської області, потребував консультації профільних лікарів. Згодом його через загострення хронічного захворювання доправили до тюремної лікарні, де, за словами дружини, йому була необхідна операція. У листопаді 2024 року стало відомо про його перебування в лікарні в Архангельську. Після етапування його перевели до ФКУ ІК-21 ОУХД УФСІН Росії по Архангельській області в селищі Ікса.

Станом на 7 вересня 2026 року Руслан Нагаєв залишається позбавленим волі та перебуває у ФКУ ІК-21 ОУХД УФСІН Росії по Архангельській області.

Використана інформація з відкритих джерел: ZMINA, Кримськотатарський Ресурсний Центр, КримSOS, Об’єднання родичів політв’язнів Кремля, Представництво Президента України в АР Крим, Укрінформ, Крим.Реалії.

Фото: ZMINA.

Дата оновлення: 07.09.2026 р.