Затримання: 7 липня 2020 року під час масштабних обшуків у Криму російські силовики затримали Зекір’ю Муратова. Він став одним із семи кримських татар, яких переслідували в межах чергової справи проти кримських мусульман. Шістьох затриманих, серед них Муратова, того ж дня заарештували в окупаційному Київському районному суді Сімферополя та помістили до СІЗО. Йому інкримінували ч. 2 ст. 205.5 КК РФ — «участь у діяльності терористичної організації». Згодом обвинувачення доповнили статтями, пов’язаними з нібито підготовкою до захоплення влади.

Вирок: 12 лютого 2022 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Зекір’ю Муратова до 11 років 6 місяців позбавлення волі в колонії суворого режиму. Перші три роки покарання він мав відбувати у в’язниці. Після звільнення суд також призначив обмеження свободи.

Захист наполягав на невинуватості Муратова та зазначав, що у справі не було доказів вчинення ним терористичних дій. У липні 2023 року касаційний суд РФ залишив вирок без змін. Правозахисні організації та українська сторона вважають переслідування Муратова політично мотивованим.

Зекір’я Муратов народився 28 червня 1957 року в Узбекистані, куди його родина була депортована разом із кримськотатарським народом. Після повернення до Криму у 1989 році він оселився в селі Оріхівка Кіровського району. За даними Кримськотатарського Ресурсного Центру, Муратов був одружений та мав двох дітей. У різні роки працював трактористом і кіномеханіком, а також викладав музику.

Після служби в радянській армії Муратов вступив до Ташкентської державної консерваторії. Після повернення до Криму працював викладачем класу кларнета в музичній школі селища Кіровське. Згодом його родина переїхала до Алушти. Там Муратов був залучений до життя місцевої мусульманської громади та познайомився з кримськими татарами, яких згодом почали переслідувати у так званій «Алуштинській справі Хізб ут-Тахрір».

Муратов також займався громадською діяльністю. За даними правозахисників, він був волонтером, відвідував судові засідання у справах кримських татар та підтримував співвітчизників, переслідуваних російською окупаційною владою. Саме цю громадську активність його захист називав одним із важливих контекстів кримінального переслідування.

Затримання 7 липня 2020 року стало частиною масової хвилі переслідувань кримських татар. Російське слідство звинуватило Муратова у причетності до діяльності «Хізб ут-Тахрір». Росія визнала цю організацію терористичною у 2003 році. Водночас в Україні та низці інших держав вона не заборонена як терористична організація. Правозахисники наголошують, що у кримських справах «Хізб ут-Тахрір» не було встановлено фактів підготовки чи здійснення терористичних актів.

На першому судовому засіданні Муратов заявив, що не визнає себе винним. Він наголошував, що є громадянином України та що до окупації Криму діяльність цієї організації не була заборонена на півострові. Захист також вказував на відсутність у справі зброї, вибухових речовин чи доказів підготовки насильницьких дій.

Стан здоров’я Муратова від самого початку ув’язнення був важким. Він має інвалідність III групи, захворювання опорно-рухового апарату, хронічну гіпертонію та серцеву недостатність. Інвалідність він отримав ще після служби в радянській армії, коли через сильне обмороження зазнав атрофії м’язів нижньої кінцівки. Також йому проводили операції з видалення жовчного міхура та лікування гриж.

У березні 2021 року в СІЗО Муратов пережив гіпертонічний криз. Влітку того ж року він тяжко захворів на COVID-19 та двобічну пневмонію. Його госпіталізували до тюремної лікарні в Ростові-на-Дону. За даними Об’єднання родичів політв’язнів Кремля, у нього було уражено близько 50% легень, а лікування тривало 48 днів.

Після винесення вироку Муратова етапували до російських установ виконання покарань. У 2024 році стало відомо про його переведення з в’язниці в Балашові Саратовської області до виправної колонії №5 у Нижньому Новгороді. Родичі повідомляли, що він потребував постійних ліків від підвищеного тиску та болю в серці.

У 2024–2025 роках Муратов залишався серед кримських політв’язнів старшого віку та людей з інвалідністю, які перебувають у російському ув’язненні. Правозахисники неодноразово звертали увагу на ризики для його життя через вік, стан здоров’я та неналежні умови утримання.

Станом на 7 вересня 2026 року Зекір’я Муратов продовжує відбувати призначене Росією покарання.

Використана інформація з відкритих джерел: ZMINA, Кримськотатарський Ресурсний Центр, Об’єднання родичів політв’язнів Кремля, Укрінформ, Крим.Реалії, Меджліс кримськотатарського народу.

Фото: ZMINA.

Дата оновлення: 07.09.2026 р.