Затримання: 18 липня 2016 року співробітники ФСБ Росії затримали Ларису Китайську, ялтинську громадську активістку, члена партії ВО «Свобода». 12 серпня 2016 року їй вручили підозру у вчиненні злочину і підписку про невиїзд. Підставою стала публікація у соціальних мережах: окупаційна влада звинуватила її у «поширенні русофобських ідей» та «розпалюванні ненависті», спираючись на пости, де Китайська відкрито засуджувала окупацію Криму Росією.

Вирок: 26 грудня 2017 року підконтрольний Росії суд засудив Ларису Китайську до 2 років позбавлення волі умовно за ч. 1 ст. 282 КК РФ («Розпалювання ненависті або ворожнечі, а також приниження людської гідності»). Справу закрито 23 січня 2019 року завдяки частковій декриміналізації статті 282 щодо осіб, вперше притягнутих за репости в інтернеті. Сама Китайська дізналась про закриття справи випадково – їй повідомили лише за 45 хвилин до засідання суду. «Закривали цю справу дуже тихо, відкривали дуже голосно», – прокоментувала вона. Вилучений комп'ютер та майно так і не повернули.

Лариса Китайська народилася 20 серпня 1963 року. Мешканка Ялти, громадсько-політична активістка, член ВО «Свобода». Ще під час Євромайдану виходила на вулиці з проукраїнськими плакатами – саме тоді з нею познайомилася координаторка Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник. До публікацій, зазначених у справі, Китайська ставилася скептично: «Публікація, яку визнали екстремістською, була не моєю – швидше за все, зламали акаунт, і на сторінці раптом опинилися вірші з нецензурними словами».

Після окупації Криму Китайська була однією з організаторок проукраїнських акцій у Ялті. «Оскільки в Ялті потрібно було провести якусь показову справу, я думаю, що моє переслідування було пов'язано саме з цим», – говорила вона. Її справа, за оцінкою Ольги Скрипник, вписується в загальну тенденцію: «Росія точково тисне на активістів у містах, щоб змусити їх виїхати або на певний час позбавити можливості збирати людей навколо себе».

Під час дії підписки про невиїзд у грудні 2017 року помер чоловік Китайської – він помер у Києві. Вона поїхала з Криму попрощатися з ним. Коли повернулась – дізналась, що справу тихо закривають.

У 2019 році, під час інтерв'ю Крим.Реалії, Китайська описала атмосферу страху в окупованому Криму: «Люди почали боятися, з'явився так званий "липкий" страх. Як за радянських часів, усі бесіди перемістилися на кухню». Разом із тим вона вказала й на ознаки прихованого спротиву: коли у листопаді 2018 року Росія захопила українських моряків у Керченській протоці, кримчани, які раніше боялись навіть зайти до неї в будинок, почали приходити самі. За її словами, за 40 хвилин вдалося зібрати 11 тисяч підписів на підтримку звільнення моряків.

Кримськотатарський Ресурсний Центр визнав Ларису Китайську жертвою політичних репресій. Після звільнення вона залишила Крим.

Використана інформація з відкритих джерел: Радіо Свобода (Крим.Реалії), Кримськотатарський Ресурсний Центр, ZMINA.

Фото: Крим.Реалії.

Дата оновлення: 03.07.2026.