Затримання: 11 лютого 2016 року співробітники ФСБ Російської Федерації та інших силових структур окупаційної влади провели обшук у будинку кримськотатарського правозахисника Еміра-Усеїна Куку в селищі Кореїз поблизу Ялти. Після обшуку його затримали та звинуватили в участі ісламської організації «Хізб ут-Тахрір», яка заборонена в Росії. Перед цим, у квітні 2015 року, Куку вже був викрадений та побитий співробітниками ФСБ через свою правозахисну діяльність.

Вирок: 12 листопада 2019 року Південний окружний військовий суд РФ у Ростові-на-Дону засудив Еміра-Усеїна Куку до 12 років позбавлення волі в колонії суворого режиму з подальшим обмеженням волі на один рік. 25 червня 2020 року Військовий апеляційний суд у місті Власиха Московської області залишив вирок без змін.

Емір-Усеїн Кемалович Куку народився 26 червня 1976 року в місті Новоросійськ Краснодарського краю в родині ветерана кримськотатарського національного руху Кемала Куку. Його дитинство минуло в атмосфері постійної боротьби за право кримських татар повернутися на історичну батьківщину після депортації 1944 року. Емір-Усеїн змалку був залучений до обговорення питань відновлення прав свого народу.

У 1993 році родина повернулася до Криму та оселилася в селищі Кореїз на Південному узбережжі. Саме там Емір-Усеїн завершив навчання у школі та почав будувати життя на рідній землі, про повернення до якої кримські татари мріяли десятиліттями. Після школи він вступив до Херсонського державного технічного університету, який закінчив у 2000 році за спеціальністю «менеджмент». Наступного року здобув ще одну освіту в Харківському фінансово-економічному інституті за фахом «бухгалтерський облік».

Професійна діяльність Еміра-Усеїна була пов’язана переважно з економікою та управлінням. Він працював на керівних економічних посадах у приватних компаніях, а також деякий час працював у структурах місцевого самоврядування. Водночас він активно долучався до громадського життя кримськотатарської спільноти. Куку брав участь у культурних та меморіальних заходах, допомагав у проведенні традиційних кримськотатарських свят, займався збереженням історичної пам’яті та підтримував проєкти зі збереження національної спадщини.

Особливе місце в його житті займала правозахисна діяльність. Після окупації Криму Росією у 2014 році Емір-Усеїн долучився до Кримської контактної групи з прав людини. Організація займалася документуванням випадків насильницьких зникнень, незаконних затримань та інших порушень прав людини на півострові.

Саме після початку цієї діяльності він опинився в полі зору російських спецслужб. У квітні 2015 року співробітники ФСБ затримали його дорогою на роботу. Після обшуку вдома Емір-Усеїн був доставлений на допит, під час якого його жорстоко побили. За словами самого правозахисника та його родини, внаслідок побиття він отримав травми нирок і хребта. Попри численні звернення, російські органи відмовилися порушувати справу щодо співробітників ФСБ.

Упродовж наступних місяців Куку регулярно викликали на допити й намагалися схилити до співпраці з російськими спецслужбами. За словами його дружини Мерьєм Куку, співробітники силових структур фактично пропонували йому припинити правозахисну діяльність та співпрацювати з ними. Коли він відмовився, проти нього розпочали новий етап переслідування.

11 лютого 2016 року в будинку Куку відбувся черговий обшук. Після нього його затримали в межах так званої «ялтинської справи Хізб ут-Тахрір». Разом із ним були заарештовані інші кримські мусульмани.

Під час перебування у слідчому ізоляторі та судового процесу Куку неодноразово заявляв про свою невинуватість. У день свого 42-річчя, 26 червня 2018 року, він оголосив голодування на знак протесту проти політично мотивованої справи. Голодування тривало 25 днів і суттєво погіршило його стан здоров’я. За цей час він втратив близько дев’яти кілограмів ваги. Згодом припинив протест на прохання дружини та родини.

12 листопада 2019 року російський суд у Ростові-на-Дону засудив Еміра-Усеїна Куку до 12 років колонії суворого режиму з подальшим обмеженням волі на один рік. Справа Куку неодноразово згадувалася у резолюціях Європейського парламенту, документах Організації Об’єднаних Націй та заявах української влади.

Після вироку його етапували до виправної колонії №16 у місті Салават Республіки Башкортостан, за понад дві тисячі кілометрів від Криму. За роки ув’язнення родина мала лише кілька коротких побачень. Дружина Мерьєм та діти Бекір і Софіє регулярно беруть участь у правозахисних кампаніях, домагаючись звільнення чоловіка й батька.

Стан здоров’я Еміра-Усеїна останніми роками викликає серйозне занепокоєння. За даними родини та правозахисників, він має проблеми із зором, серцем, нирками та опорно-руховим апаратом. У 2023 році йому провели операцію на кишківнику. Крім того, у нього виявлено новоутворення в колінній западині, яке завдає сильного болю і заважає нормально рухатися. Родина неодноразово заявляла про неналежне медичне забезпечення та систематичне невиконання адміністрацією колонії рекомендацій лікарів.

Використана інформація з відкритих джерел: Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, Суспільне Крим, Радіо Свобода / Крим.Реалії, Об’єднання родичів політв’язнів Кремля.

Фото: Об’єднання родичів політв’язнів Кремля.

Дата оновлення: 15.07.2026.