Затримання: У липні 2023 року Ігоря Корчинського затримали співробітники ФСБ Російської Федерації в окупованому Криму. Його звинуватили у нібито підготовці терористичного акту — замаху на життя підконтрольного Кремлю «глави Республіки Крим» Сергія Аксьонова.

Вирок: 21 серпня 2024 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Ігоря Корчинського до 18 років позбавлення волі з відбуванням перших 4 років у в'язниці. Решту терміну — у виправній колонії суворого режиму. Також він мав сплатити штраф у розмірі 350 тисяч рублів.

На початку липня 2023 року російські пропагандистські ресурси та спецслужби розповсюдили інформацію про нібито «запобігання замаху» на «главу Криму» Сергія Аксьонова. Окупаційне слідство ФСБ висунуло проти Ігоря Корчинського комплекс вкрай важких звинувачень, серед яких: підготовка до вчинення терористичного акту, проходження навчання з метою здійснення терористичної діяльності, незаконний обіг, зберігання та перевезення вибухових речовин або вибухових пристроїв. За версією російських прокурорів, Корчинський нібито був завербований Службою безпеки України (СБУ). Вони стверджували, що взимку 2022–2023 років він спеціально перебував у місті Запоріжжя на базі українських спецслужб, де під керівництвом куратора пройшов інтенсивне навчання з мінно-вибухової справи та здобув навички збирання й застосування саморобних вибухових пристроїв.

Слідчі заявляли, що у червні 2023 року Ігор Корчинський прибув до окупованого Сімферополя для виконання «фінального завдання». За версією окупантів, він тривалий час здійснював приховане спостереження за пересуваннями Сергія Аксьонова, ретельно вивчав маршрути його кортежу та місцевість навколо окупаційної адміністрації. Потім він нібито вилучив із заздалегідь підготовленого таємного схрону вибуховий пристрій. Окупаційні прокурори стверджували, що українець планував встановити його під автомобіль Аксьонова та підірвати, але «злочинні дії були припинені правоохоронцями» безпосередньо перед реалізацією плану.

Використана інформація з відкритих джерел: ZMINA, Суспільне Крим, Укрінформ.

Фото: Суспільне Крим.

Дата оновлення: 12.07.2026.