Затримання: 16 травня 2014 року в Сімферополі Олександра Кольченка затримали співробітники ФСБ Росії. За власними словами, він просто перебував поряд із будівлею, де ФСБ вело стеження за Сенцовим. Після затримання його впродовж кількох годин допитували та били, але він мовчав. Дев'ять місяців зустрічі з українськими консулами забороняли, посилаючись на «російське громадянство». Зрештою навіть Генеральна прокуратура РФ у відповіді на депутатський запит визнала Кольченка громадянином України. 23 травня його вивезли до Москви. Звинувачення: участь у «терористичній групі», підпал офісів «Єдиної Росії» та «Російської общини Криму», підготовка підриву пам'ятника Леніну та меморіалу «Вічний вогонь».

Вирок: 25 серпня 2015 року Північно-Кавказький військовий окружний суд Ростова-на-Дону засудив Кольченка до 10 років позбавлення волі – на два роки менше, ніж вимагала прокуратура. Разом із Сенцовим у залі суду він заспівав Гімн України. Відбував покарання у виправній колонії №6 у Копейську Челябінської області. 31 травня 2018 року оголосив голодування на підтримку Олега Сенцова. 7 вересня 2019 року повернувся до України в рамках великого обміну за формулою 35 на 35, провівши у полоні понад 5 років.

Олександр Олександрович Кольченко народився 26 листопада 1989 року в Сімферополі. Навчався у коледжі за спеціальністю «менеджер по туризму», паралельно працював вантажником на пошті та в друкарні, а також на археологічних розкопках. Вступив на заочне відділення географічного факультету Таврійського університету. Брав участь в акціях студентської профспілки «Студентська дія», у протестах робітників «Кримтролейбуса», організовував акції пам'яті антифашистів, брав участь у боротьбі проти забудови Залісського парку в Сімферополі. Серед однодумців відомий за прізвиськом «Тундра».

Після звільнення Кольченко отримав квартиру в Києві від «Фонду Пінчука», закінчив географічний факультет університету та брав участь у протестах проти репресій у Білорусі. Родина: дружина Настя, юристка за освітою, яка займається правозахисною діяльністю. Познайомилися, коли після звільнення Кольченко лежав у лікарні, а вона приходила до нього в юридичних справах. «Закохався, одружився», - лаконічно описує він.

Олександр наразі служить в артилерійському дивізіоні 67 бригади. Нагороджений Орденом «За мужність» I ступеня.

Використана інформація з відкритих джерел: Громадське, ZMINA, Радіо Свобода (Крим.Реалії), Українська правда.

Фото: ZMINA.

Дата оновлення: 03.07.2026.