Затримання: У квітні 2022 року російські силовики затримали Лілію Хвильку після того, як вона опублікувала в Instagram допис про ракетний удар Росії по залізничному вокзалу у Краматорську. Після затримання щодо неї відкрили кримінальне провадження за статтею про нібито «поширення фейків про Збройні сили РФ» (ст. 207.3 КК РФ). Згодом їй також інкримінували незаконне зберігання наркотичних речовин (ст. 228.1 КК РФ), при цьому сама Лілія заявляє, що марихуану їй підкинули під час обшуку. Після затримання вона перебувала під домашнім арештом із електронним браслетом, однак восени 2022 року змогла залишити окупований Крим.

Вирок: 22 вересня 2025 року окупаційний «суд» у Керчі заочно засудив Лілію Хвильку до 5 років і 6 місяців позбавлення волі. Вирок винесено за сукупністю звинувачень у «поширенні фейків про російську армію» та «зберіганні наркотиків». Лілія заявила, що не визнає своєї провини, вважає справу політично мотивованою та подала апеляційну скаргу.

Хвилька Лілія – українська громадська активістка з Керчі, трансгендерна жінка. До гендерного переходу була відома як Ілля Ганцевський. Через систематичне переслідування ЛГБТ-спільноти в окупованому Криму була змушена приховувати свою гендерну ідентичність. Після початку окупації півострова відкрито підтримувала Україну та виступала проти російської агресії.

Після початку повномасштабної війни Лілія активно висловлювала свою позицію у соціальних мережах. Саме репост повідомлення Президента України про російський ракетний удар по вокзалу у Краматорську став формальним приводом для кримінального переслідування. Російські слідчі кваліфікували її публікацію як «поширення неправдивої інформації про армію РФ». Правозахисники наголошують, що справа безпосередньо пов’язана зі свободою слова та переслідуванням за проукраїнську позицію.

Після затримання Лілія перебувала під домашнім арештом із електронним браслетом. Вона розповідала, що їй було заборонено спілкуватися з друзями та фактично вести будь-яке нормальне життя. Восени 2022 року вона самостійно зрізала електронний браслет і втекла з окупованого Криму через територію Росії та Білорусі, маючи лише українське свідоцтво про народження. Виїхати їй допомогли волонтери.

Лілія неодноразово наголошувала, що в окупованому Криму представники ЛГБТ-спільноти перебувають під постійним тиском і змушені приховувати свою ідентичність. Вона зазначала, що після окупації більшість відкритих трансгендерних людей залишили Крим через страх переслідувань. Її справа стала одним із найбільш відомих прикладів переслідування одночасно за політичними мотивами та через належність до ЛГБТ- спільноти.

Після винесення заочного вироку Лілія повідомила, що перебуває у важкому психологічному стані, однак має намір продовжувати юридичне оскарження справи. Вона підкреслила, що не очікує справедливого розгляду в російських судах, проте вважає важливим використовувати всі доступні правові механізми.

Станом на 30 липня 2026 року Лілія Хвилька перебуває поза межами окупованого Криму. Заочний вирок окупаційного суду у вигляді 5 років і 6 місяців позбавлення волі залишається чинним лише з позиції російської окупаційної влади. Українські та міжнародні правозахисники розглядають її справу як політично мотивоване переслідування та порушення права на свободу вираження поглядів.

Використана інформація з відкритих джерел: Кримськотатарський Ресурсний Центр, Суспільне Крим, Детектор медіа, ZMINA.

Фото: ZMINA.

Дата оновлення: 30.07.2026р.