Затримання: 27 березня 2019 року співробітники ФСБ РФ провели масові обшуки в будинках кримських татар у Сімферополі та затримали кримськотатарського активіста Аліма Карімова. Після обшуку його заарештували в межах так званої «другої сімферопольської групи справи Хізб ут-Тахрір», звинувативши в нібито участі в діяльності організації, яку Росія визнала терористичною.

Вирок: 10 січня 2023 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Аліма Карімова до 13 років позбавлення волі. Перші п’ять років призначено провести у в’язниці, решту терміну – у колонії суворого режиму. Також після звільнення передбачено півтора року обмеження волі.

Алім Карімов є одним із представників нового покоління кримськотатарських активістів, які після окупації Криму Російською Федерацією не залишилися осторонь проблем своєї громади та відкрито підтримували співвітчизників, що зазнавали політичних переслідувань. Він народився 8 квітня 1994 року в Сімферополі, зростав у багатодітній кримськотатарській родині та був наймолодшим із чотирьох братів. Родина жила скромно, мати самостійно виховувала дітей. Через складне матеріальне становище хлопець після дев’ятого класу був змушений перейти на заочну форму навчання, щоб працювати та допомагати сім’ї. Після завершення школи він не зміг продовжити освіту через фінансові труднощі та одразу почав заробляти на життя.

У молоді роки Алім працював на будівництві, пізніше – водієм на міжміських маршрутних перевезеннях. Також займався рекламною діяльністю. Його знайомі та однодумці характеризували його як відповідального, працьовитого та небайдужого до проблем свого народу чоловіка. Попри значну завантаженість на роботі, він активно долучався до громадського життя кримськотатарської спільноти.

На початку 2018 року Алім одружився. Наприкінці того ж року в подружжя народився син Іса. Молодий батько будував плани на майбутнє та забезпечував свою сім’ю. Однак вже через кілька місяців після народження дитини його життя кардинально змінилося через політичні переслідування з боку окупаційної влади.

До арешту Алім активно підтримував родини кримських політв’язнів. Він відвідував судові засідання щодо переслідуваних кримських татар, приїздив на місця обшуків, допомагав збирати передачі для ув’язнених та їхніх родичів. Також чоловік брав участь в організації дитячих заходів і благодійних ініціатив у кримськотатарських громадах. Саме така діяльність стала характерною рисою громадянського руху, що об’єднала родичів політв’язнів, активістів та правозахисників після початку російських репресій у Криму.

Перше переслідування Карімова відбулося ще у лютому 2017 року. Тоді разом із дев’ятьма іншими кримськими татарами його затримали після того, як він прийшов підтримати земляків під час проведення обшуків. Усіх затриманих заарештували на п’ять діб.

Під час слідства і судового процесу захист Карімова неодноразово заявляв про численні процесуальні порушення. Адвокати подавали апеляційні скарги на арешт, однак усі вони систематично відхилялися. Крім того, суд обмежував захист у можливостях ознайомлення з матеріалами справи, що суттєво звужувало право на належний захист.

Під час судових засідань сам Алім відкрито заявляв про політичний характер свого переслідування. Він наголошував, що справа не має нічого спільного з боротьбою проти тероризму та є одним із механізмів тиску на кримськотатарський народ. Після оголошення вироку Карімов заявив представникам російської судової системи, що такими рішеннями їхня країна дедалі більше нагадує Північну Корею. Ці слова набули широкого розголосу серед правозахисників та кримських активістів.

Після винесення вироку Карімова етапували з окупованого Криму на територію Росії, що є порушенням норм міжнародного гуманітарного права. Спочатку він перебував у різних пенітенціарних установах РФ, а згодом був переведений до Красноярського краю. У 2025 році його етапували до колонії №6 в Омську.

У квітні 2026 року дружина політв’язня Аліє Карімова змогла відвідати чоловіка в омській колонії. За її словами, серйозних скарг на стан здоров’я він не висловлював, однак значною проблемою залишається зв’язок із родиною. Листи проходять тривалу цензуру і доставляються із суттєвими затримками. Незважаючи на роки ув’язнення, Алім продовжує підтримувати моральний зв’язок із сім’єю та зберігає стійкість.

Використана інформація з відкритих джерел: Представництво Президента України в АР Крим, Суспільне Крим, ZMINA, Кримська солідарність, Кримськотатарський ресурсний центр, Радіо Свобода.

Фото: Суспільне Крим.

Дата оновлення: 11.07.2026.