Затримання: 17 лютого 2021 року, Бахчисарайський район, тимчасово окупований Крим. Влада окупованого Росією Криму затримала Ібрагімова, серед інших, після обшуку їхніх будинків. У той же день у Київському районному суді Сімферополя його заарештували на 2 місяці. Ернесту інкримінували ч. 2 статті 205.5 (участь у діяльності організації, яка відповідно до законодавства Росії визнана терористичною). Через кілька місяців його вивезли з території Криму та посадили у СІЗО Ростова-на-Дону на час судового процесу.

Вирок: 7 липня 2022 року Південний окружний військовий суд РФ у Ростові-на-Дону засудив Ернеста Ібрагімова до 13 років позбавлення волі. Перші 3 роки він має відбувати у в’язниці, решту строку — у колонії суворого режиму. Також після звільнення призначено 1 рік обмеження свободи. Російська влада звинуватила його в участі в діяльності організації «Хізб ут-Тахрір», яку в Росії визнано терористичною, хоча в Україні та більшості демократичних країн вона не заборонена. 13 вересня 2024 року касаційний суд РФ залишив вирок без змін.

Ернест Ільясович Ібрагімов народився 25 січня 1980 року в Узбекистані. Як і багато кримських татар його покоління, він народився далеко від історичної батьківщини через депортацію кримськотатарського народу 1944 року. Після повернення родини до Криму оселився в Бахчисарайському районі.

До арешту Ернест працював індивідуальним підприємцем. Тривалий час був кухарем у відомому кримськотатарському кафе «Салачик» у Бахчисараї. Колеги та знайомі характеризували його як спокійну, працьовиту й відповідальну людину, яка користувалася повагою серед односельців. Він одружений.

Після окупації Криму Російською Федерацією Ернест Ібрагімов почав активно підтримувати сім’ї політичних в’язнів. Після арешту власника кафе Марлена Асанова він долучився до громадської діяльності в межах ініціатив «Кримська солідарність» та «Кримське дитинство». Допомагав родинам політв’язнів, брав участь у благодійних заходах для дітей, відвідував судові засідання та підтримував співвітчизників, які зазнавали переслідувань. Саме цю громадську активність правозахисники вважають однією з причин його подальшого кримінального переслідування.

17 лютого 2021 року співробітники ФСБ Росії провели масові обшуки в будинках кримських татар у Бахчисарайському районі. Після обшуку Ернеста Ібрагімова затримали разом з іншими кримськотатарськими активістами. Усіх об’єднали в нову справу «Хізб ут-Тахрір». Російське слідство стверджувало, що чоловіки нібито брали участь у діяльності ісламської організації, яку Росія вважає терористичною.

Наступного дня підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя обрав Ернесту Ібрагімову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Згодом його етапували до слідчого ізолятора, а після завершення слідства — до Ростова-на-Дону, де справу розглядав Південний окружний військовий суд.

За інформацією правозахисних організацій, основними доказами обвинувачення стали приховані аудіозаписи релігійних розмов, висновки експертів та показання засекречених свідків. Жодних доказів підготовки чи вчинення терористичних актів або насильницьких дій сторона обвинувачення не надала. Українські та міжнародні правозахисники неодноразово заявляли, що справа має політичний характер і є частиною системних репресій проти кримських татар.

Під час судового процесу Ернест Ібрагімов не визнав своєї вини. У своєму останньому слові він назвав переслідування кримських татар проявом багатовікової ісламофобії, наголосивши, що його судять не за злочин, а за релігійні переконання, громадянську позицію та належність до кримськотатарського народу. Він також підкреслив, що ніколи не закликав до насильства і не займався терористичною діяльністю.

7 липня 2022 року суд визнав Ернеста Ібрагімова винним та призначив покарання у вигляді 13 років позбавлення волі. У червні 2022 року апеляційний військовий суд залишив його під вартою, а у вересні 2024 року касаційна інстанція остаточно підтвердила вирок.

Після набрання вироком законної сили Ернеста етапували до в’язниці №1 у Саратові, а наприкінці 2024 року перевели до виправної колонії №5 міста Новотроїцьк Оренбурзької області. Попри віддаленість місця ув’язнення, родині вдалося відвідати його у 2025 році. За повідомленнями близьких, він тримається мужньо, підтримує інших українських політв’язнів та не втрачає віри у повернення додому.

Українські державні органи та міжнародні правозахисні організації розглядають справу Ернеста Ібрагімова як приклад політично мотивованого переслідування кримських татар на тимчасово окупованому півострові. Його ім’я регулярно включають до списків українських політичних в’язнів Кремля та міжнародних кампаній із захисту свободи совісті й прав людини.

Використана інформація з відкритих джерел: Кримська солідарність, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, USCIRF (Комісія США з міжнародної релігійної свободи), Профілі українських політв’язнів Представництва Президента України в АР Крим.

Фото: Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля.

Дата оновлення: 12.07.2026.