Затримання: 30 жовтня 2018 року в його будинку російські силовики провели обшук, після чого затримали Ділявера. Його звинуватили за ч. 2 ст. 208 КК РФ — нібито в участі у батальйоні імені Номана Челебіджихана. Сам Гафаров категорично заперечував обвинувачення, а правозахисники заявили, що справа є політично мотивованою та базується на сфабрикованих доказах.

Вирок: 28 серпня 2019 року підконтрольний Росії «Кіровський районний суд Республіки Крим» незаконно засудив Ділявера Гафарова до 10 років позбавлення волі у колонії суворого режиму та 1 року обмеження волі після звільнення. Апеляційний суд залишив вирок без змін. Правозахисний проєкт «Підтримка політв’язнів. Меморіал» визнав його політичним в’язнем, наголосивши, що переслідування пов’язане з його громадянською позицією, кримськотатарським походженням і підтримкою територіальної цілісності України.

Гафаров Ділявер Алимович народився 14 жовтня 1996 року у селі Тамань Темрюкського району Краснодарського краю.

У листопаді 1996 року, коли Діляверу був місяць, родина Гафарових повернулася до Криму, до Кіровського району до села Перлина. Де й мешкали весь час.

2003 року пішов у 1-й клас у селі Первомайське Кіровського району, школу закінчив у 2014 році.

Брав активну участь у громадському житті та заходах, що проводилися в школі, брав участь у спортивних змаганнях: любив грати у футбол, волейбол. У школі був дуже товариським, комунікабельним.

Після закінчення школи навчався у коледжі у сфері обслуговування та дизайну у Сімферополі. Здобув середню спеціальну освіту за професією - перукар. Потім юнак улаштувався працювати перукарем у селі Першотравневе.

У 2016 році Ділявер Гафаров поїхав до Києва вчитися та працювати за професією. Зі своєю майбутньою дружиною Ділярою довгий час спілкувалися, вирішили одружитися та пожити якийсь час у Києві.

23 вересня 2017 року провели нікях (обряд одруження за мусульманськими традиціями). Спочатку молода сім'я жила на орендованій квартирі в Києві, Ділявер влаштувався на іншу роботу в магазин «Алло» продавцем-консультантом.

У лютому 2018 року Ділявер Гафаров із дружиною вирішив повернутися до Криму, додому. Через місяць Ділявер влаштувався працювати продавцем і збирачем меблів у Старому Криму, в меблевий магазин «Емір». Працював із задоволенням, тому що любить збирати меблі, дрібні деталі, зарекомендував себе як відповідальний та надійний співробітник. За півроку влаштувався у магазин «Затишок» продавцем-консультантом. На новому місці також зарекомендував себе як дисциплінований, кваліфікований та виконавчий співробітник. Він чудово справлявся зі своїми обов'язками, колеги знають його як надійного товариша, готового надати допомогу та підтримати їх у будь-якій ситуації.

Крім роботи Ділявер займався спортом, любить ремонтувати машини. Проводив час із сім'єю, друзями, виїжджав на природу. Завжди брав активну участь у будівництві та благоустрої будинку.

30 жовтня 2018 року в будинку Ділявера Гафарова у селі Жемчужина було проведено обшук із подальшим затриманням за підозрою у скоєнні злочину за ч.2 ст. 208 КК РФ «Участь у збройному формуванні, не передбаченому федеральним законом, а також участь на території іноземної держави у збройному формуванні, не передбаченому законодавством цієї держави, з метою, що суперечить інтересам Російської Федерації».

Після ув’язнення Ділявер відбуває покарання у виправній колонії №1 Ставропольського краю РФ. Правозахисники повідомляли про дисциплінарний тиск: у 2023 році його помістили до штрафного ізолятора, що позбавило можливості повноцінно дотримуватися посту під час Рамадану та підтримувати зв’язок із родиною.

Під час судового розгляду російська сторона стверджувала, що Ділявер Гафаров нібито брав участь у діяльності батальйону імені Номана Челебіджихана. Водночас захист наголошував, що обвинувачення не підтверджене належними доказами, а матеріали справи не містять фактів, які б свідчили про його участь у бойових діях або підготовці насильницьких злочинів. Правозахисники зазначають, що Росія використовує статтю 208 КК РФ для кримінального переслідування громадян України, які підтримували територіальну цілісність України або брали участь у громадянській блокаді Криму.

Після набрання вироком законної сили Ділявера Гафарова етапували до виправної колонії № 1 у Ставропольському краї Росії. Під час відбування покарання він неодноразово зазнавав дисциплінарного тиску. Зокрема, адміністрація колонії поміщала його до штрафного ізолятора (ШІЗО), що, за словами правозахисників, використовувалося як додатковий засіб психологічного впливу. Такі заходи також обмежували його можливість підтримувати зв’язок із родиною та повноцінно сповідувати свою релігію.

Правозахисний проєкт «Підтримка політв’язнів. Меморіал» визнав Ділявера Гафарова політичним в’язнем. Кримська солідарність, КримSOS, Кримськотатарський ресурсний центр, ZMINA та інші організації наголошують, що його справа є прикладом політично мотивованого переслідування кримських татар із застосуванням російського кримінального законодавства на тимчасово окупованій території України.

Станом на 7 липня 2026 року Ділявер Гафаров продовжує незаконно відбувати покарання в Російській Федерації. Його справа залишається у фокусі уваги українських і міжнародних правозахисних організацій, які вимагають його звільнення та припинення практики кримінального переслідування громадян України за політичними мотивами.

Використана інформація з відкритих джерел: Кримська солідарність, КримSOS, ZMINA, Кримськотатарський ресурсний центр, Правозахисний проєкт «Підтримка політв’язнів. Меморіал», Представництво Президента України в АР Крим, Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля.

Фото: Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля.

Дата оновлення: 07.07.2026р.