Затримання: У ніч з 8 на 9 травня 2014 року в Сімферополі Олексія Чирнія затримали співробітники ФСБ Росії. Він є четвертим фігурантом так званої «справи Сенцова» — разом із кінорежисером Олегом Сенцовим, активістом Олександром Кольченком та фотографом Геннадієм Афанасьєвим. Після затримання Чирній дев'ять місяців перебував у повній ізоляції — до нього не допускали українських консулів; перша зустріч із консулом Геннадієм Брескаленком відбулася лише 3 лютого 2015 року. Окупаційна влада проголосила його «громадянином Росії», проте він наполягав на своєму українському громадянстві. Після затримання до нього застосовувалися тортури.

Вирок: 21 квітня 2015 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Олексія Чирнія до 7 років позбавлення волі суворого режиму. Чирній відбував покарання послідовно у трьох установах: Магадані, Москві та колонії ВК-15 міста Батайська Ростовської області. 7 травня 2021 року, після повного відбуття терміну, він вийшов на волю. Від колонії до українського кордону Олексія супроводжував генеральний консул України в Ростові-на-Дону Тарас Малишевський. До кінця Олексій навіть сумнівався, що звільнення відбудеться: «Провокували постійно адміністрація, що "Крим наш", не наш. А в них уже на той момент вийшов закон, що плюс 5 років, якщо ти кажеш "окупація"». Він зрозумів, що їдуть до кордону, лише коли проїхали Ростов і повернули на північ.

Олексій Чирній — кримчанин, кандидат історичних наук, автор праці «Військово-політична історія Парфії», викладач Сімферопольського інституту культури. Займався реконструкцією середньовічного озброєння, захоплюється язичництвом та руністикою — у магаданській колонії вирізав скандинавські руни. Цікавився спелеологією та фехтуванням.

Умови ув'язнення були жорсткими. Протягом усього терміну у ВК-15 Батайська на нього наклали понад 51 дисциплінарне стягнення — за відмову працювати на Росію. Як пояснив генконсул Малишевський: «Вони хотіли, щоб Чирній заплатив, бо він відмовлявся працювати, іти в ті цехи, шити мішки, клеїти коробки чи якісь ящики збивати. Це його принципова позиція — не працювати на російську державу». Серед задокументованих методів тортур — задування тютюнового диму через протигаз. Майже весь час перебував в ЄПКТ (єдині приміщення камерного типу). Під час ув'язнення намагалися відкрити на нього нову справу за «дискредитацію» армії РФ.

На суді Чирній визнав провину, хоча адвокат стверджував, що це наслідок тортур. Незабаром перед вироком Афанасьєв публічно відкликав свої покази проти Сенцова і Кольченка, підтвердивши, що їх вибили примусом. Олег Сенцов після звільнення у 2019 році публічно побажав Чирнію свободи та заявив, що не має до нього претензій. Резолюцією Європейського парламенту від 17 липня 2019 року Чирній визнаний політичним в'язнем.

Після звільнення Чирній проходив реабілітацію. Отримав від окупаційної влади довічну заборону в'їзду до Криму, назвавши її «собачою грамотою». 24 лютого 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення, пішов на фронт. Воював понад рік на Запорізькому напрямку (позивний «Крим»), після чого перекинутий на оборону кордонів Сумщини. У 2023 році в інтерв'ю Олексій Черній сказав: «Росія не просто розпадеться, а матиме набагато глобальніші проблеми. Вони програли вже Кримську, Афган, тепер і цю програють».

Використана інформація з відкритих джерел: ZMINA, BBC Україна, Суспільне Крим, Радіо Свобода (Крим.Реалії), Громадське, МЗС України.

Фото: ZMINA.

Дата оновлення: 03.07.2026.