Затримання: 27 травня 2025 року російські силові структури затримали Марину Генріхівну Білоусову, мешканку міста Приморськ Запорізької області, яка проживала на тимчасово окупованій території. За версією російського слідства, у січні 2024 року вона нібито здійснила грошовий переказ на підтримку Збройних сил України. Проти жінки порушили кримінальну справу за статтею 275 КК РФ («державна зрада»). Правозахисники наголошують, що Росія незаконно застосовує власне кримінальне законодавство до громадян України, які проживають на окупованих територіях, а сама справа є політично мотивованою.

Вирок: у грудні 2025 року незаконно створений російський суд на тимчасово окупованій території Запорізької області визнав Марину Білоусову винною у «державній зраді» та засудив її до 12 років 6 місяців позбавлення волі у колонії загального режиму.

Марина Генріхівна Білоусова народилася 10 жовтня 1964 року. До затримання вона проживала у Приморську Запорізької області. У відкритих джерелах майже відсутня інформація про її професійну діяльність чи громадську активність до початку кримінального переслідування. Відомо, що вона є цивільною мешканкою окупованої території й не займала державних посад та не брала участі у військових формуваннях. Саме тому правозахисники розглядають її справу як приклад переслідування звичайних громадян України за підтримку власної держави.

Після затримання Марину Білоусову помістили під варту. Російське обвинувачення стверджувало, що вона переказала кошти на потреби ЗСУ, розцінивши це як діяльність, спрямовану «проти безпеки Російської Федерації». Українські правозахисні організації наголошують, що окупаційна влада систематично використовує звинувачення у «державній зраді» для кримінального переслідування мешканців окупованих територій України.

Під час судового розгляду обвинувачення ґрунтувалося на твердженні про грошовий переказ на користь Збройних сил України. Правозахисники зазначають, що Росія не має законних підстав застосовувати статтю про «державну зраду» до громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території. Крім того, міжнародне гуманітарне право забороняє державі-окупанту нав’язувати своє кримінальне законодавство населенню окупованої території, за винятком вузького кола випадків, які не стосуються цієї справи.

У грудні 2025 року незаконно створений окупаційною владою суд засудив Марину Білоусову до 12 років і 6 місяців позбавлення волі у колонії загального режиму. Після винесення вироку її залишили під вартою для подальшого етапування. Правозахисники наголошують, що справа розглядалася без гарантій незалежного та справедливого судочинства, а сам вирок має політичний характер.

Справа Марини Білоусової демонструє тенденцію, яка посилилася після початку повномасштабного вторгнення Росії: дедалі частіше об’єктами кримінального переслідування стають не громадські активісти чи журналісти, а звичайні цивільні мешканці окупованих територій. Російська влада використовує звинувачення у «державній зраді» як інструмент залякування населення та придушення будь-яких проявів підтримки України.

Станом на 5 липня 2026 року Марина Білоусова продовжує незаконно перебувати в місцях позбавлення волі.

Використана інформація з відкритих джерел: ZMINA, КримSOS, Представництво Президента України в АР Крим, Радіо Свобода, Укрінформ, Gefangen in Russland.

Фото: Суспільне Запоріжжя.

Дата оновлення: 06.07.2026.