Затримання: 11 жовтня 2017 року співробітники ФСБ Росії провели масові обшуки в будинках кримських татар у Бахчисараї. Одним із затриманих став Мемет Решатович Белялов — активіст громадського об’єднання «Кримська солідарність». Разом із ним затримали Тимура Ібрагімова, Марлена (Сулеймана) Асанова, Сейрана Салієва, Ернеса Аметова та Сервера Зекір’яєва. Усіх їх звинуватили у причетності до діяльності ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір», яку Росія вважає терористичною, хоча в Україні вона не заборонена. Правозахисні організації заявили, що справа є політично вмотивованою і спрямованою на придушення громадянської активності кримських татар.

Вирок: 16 вересня 2020 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону визнав Мемета Белялова винним за звинуваченнями в нібито організації діяльності терористичної організації та підготовці насильницького захоплення влади. Йому призначили 18 років позбавлення волі у колонії суворого режиму. Перші 5 років він має відбувати у в’язниці, після чого — у колонії суворого режиму. Також суд призначив один рік обмеження волі після звільнення. Апеляційний суд залишив вирок без змін. Правозахисники наголосили, що обвинувачення ґрунтувалося на прихованих записах релігійних бесід, експертних висновках та свідченнях анонімних свідків, без доказів будь-якої терористичної діяльності.

Мемет Решатович Белялов народився 2 січня 1989 року у Самарканді (Узбекистан), куди його родину було депортовано після депортації кримських татар. У травні 1991 року сім'я Бєлялових повернулася до Криму, і влаштувалася в м. Бахчисарай.

У 1996 році Мемет пішов у 1 клас. У 2007 році після закінчення школи вступив до СВНТУ (Севастопольський вищий національний технічний університет) на спеціальність «інженер-радіотехнік».

У 2012 році він отримав диплом і почав працювати у магазині мобільного зв'язку у м. Бахчисарай.

У 2016 році Мемет одружився, а за рік у сім'ї з'явився син.

У громаді Мемета знали як спокійну, відповідальну людину, яка брала активну участь у взаємодопомозі сім’ям політв’язнів і діяльності «Кримської солідарності».

Після обшуку 11 жовтня 2017 року Мемета доставили до слідчого ізолятора. Його справа увійшла до так званої другої Бахчисарайської справи «Хізб ут-Тахрір», яка стала однією з наймасштабніших хвиль переслідування кримських татар після окупації Криму. Від самого початку захист заявляв, що обвинувачення не містить доказів підготовки чи вчинення будь-яких насильницьких дій, а кримінальне переслідування пов’язане виключно з його релігійною та громадською активністю.

Під час судового процесу адвокати Мемета Белялова неодноразово звертали увагу на відсутність доказів його причетності до терористичної діяльності. Як і в багатьох інших кримських справах «Хізб ут-Тахрір», обвинувачення будувалося на прихованих аудіозаписах релігійних зустрічей, висновках експертів та показаннях анонімних свідків. Українські та міжнародні правозахисні організації наголошували, що така практика порушує право на справедливий суд і використовується для переслідування кримських татар за їхню громадянську позицію.

16 вересня 2020 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Мемета Белялова до 18 років позбавлення волі. Перші 5 років він має відбувати у в’язниці, після чого — у колонії суворого режиму. Також суд призначив 1 рік обмеження волі після звільнення. У 2021 році Апеляційний військовий суд залишив вирок без змін.

Після етапування до Росії Мемета утримують далеко від Криму, що значно ускладнює зв’язок із родиною. Правозахисники неодноразово наголошували, що перевезення цивільних осіб з окупованої території до місць позбавлення волі на території держави-окупанта є порушенням норм міжнародного гуманітарного права. Попри складні умови, він підтримує зв’язок із близькими через листування та намагається не втрачати сили духу.

До арешту Мемет активно допомагав родинам інших політв’язнів, брав участь у громадських ініціативах кримськотатарської спільноти та підтримував діяльність «Кримської солідарності». Саме тому правозахисники вважають, що його переслідування стало частиною ширшої кампанії тиску на громадських активістів і людей, які відкрито висвітлювали політичні репресії в окупованому Криму.

Станом на 5 липня 2026 року Мемет Белялов продовжує незаконно відбувати покарання, призначене російським судом. Україна, міжнародні правозахисні організації та незалежні експерти вважають його політичним в’язнем і продовжують вимагати його звільнення.

Використана інформація з відкритих джерел: ZMINA, Кримськотатарський ресурсний центр, КримSOS, Кримська солідарність, Об’єднання родичів політв’язнів Кремля, Представництво Президента України в АР Крим, Радіо Свобода, Укрінформ, Правозахисний центр «Меморіал».

Фото: Кримська солідарність.

Дата оновлення: 06.07.2026р.