Затримання: 27 березня 2019 року під час масових обшуків у будинках кримських татар у мікрорайонах Кам’янка та Строганівка в Сімферополі співробітники ФСБ затримали Акіма Екремовича Бекірова. На той момент він був активним учасником громадської ініціативи «Кримська солідарність», допомагав родинам політв’язнів, займався питаннями ІТ-безпеки, організовував передачі до слідчих ізоляторів і регулярно відвідував судові засідання. Ще до арешту Акім розповідав близьким, що помічав стеження за собою та своїм будинком. Російське слідство звинуватило його в участі в діяльності організації «Хізб ут-Тахрір», яка заборонена в Росії, але легально діє в Україні та більшості країн світу. Правозахисники наголосили, що справа має політичний характер і є частиною системних репресій проти кримських татар.

Вирок: 18 березня 2022 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Акіма Бекірова до 14 років позбавлення волі. Перші 4 роки він має відбувати у в’язниці, решту строку — у колонії суворого режиму. Також суд призначив один рік обмеження волі після звільнення. 7 липня 2023 року апеляційний військовий суд залишив вирок без змін. Українські правозахисні організації заявили, що обвинувачення будувалося на прихованих аудіозаписах релігійних розмов, показаннях анонімних свідків та експертних висновках, тоді як доказів підготовки чи вчинення будь-яких насильницьких дій представлено не було.

Акім Екремович Бекіров народився 18 жовтня 1988 року у місті Фергана (Узбекистан), де його родина опинилася після депортації кримськотатарського народу. У 1992 році Бекірови повернулися до Криму й оселилися в Курманському районі. У 2006 році поступив в Сімферопольське училище будівництва і комп'ютерних технологій за спеціальністю «комп'ютерна справа». Через рік поступив в Таврійський національний університет ім. Вернадского на математический факультет. Провчившись 4 роки, за сімейними обставинами винужден був взяти академічний випуск і пойти працювати.

Працював будівельником на різних об'єктах. В 2017 году женился, в семье двое несовершеннолетних детей. 7 лютого 2018 року народився перший ребёнок - дочь Сумая, 25 серпня 2019 року, вже після затримання Акіма, на світ з'явився другий ребёнок - син Сайфуллах.

Акім був активістом «Кримської солідарності», займався питаннями IT-безпеки, допомагав з передачами в СІЗО, відвідував судові процеси. До ареста чудову слежку за собою, а також за домом.

Після окупації Криму Акім активно долучився до діяльності «Кримської солідарності». Він допомагав родинам політв’язнів, займався ІТ-підтримкою громадської ініціативи, відвідував політично мотивовані судові процеси та організовував передачі для ув’язнених. Його добре знали серед кримських активістів як людину, яка завжди була готова допомогти. Саме через цю громадську діяльність, на думку правозахисників, він опинився під особливою увагою російських силових структур.

27 березня 2019 року після обшуку Акіма Бекірова затримали та відвезли до слідчого ізолятора. Його справа стала частиною так званої «другої Сімферопольської справи “Хізб ут-Тахрір”», у межах якої одночасно переслідували понад два десятки кримських татар. Як і в більшості подібних справ, обвинувачення ґрунтувалося на прихованих аудіозаписах релігійних розмов, висновках лінгвістичних експертиз і свідченнях засекречених свідків. Жодних доказів підготовки чи вчинення насильницьких дій сторона обвинувачення не надала.

Під час судового процесу захист неодноразово наголошував, що матеріали справи не підтверджують участі Акіма у будь-якій терористичній діяльності. Правозахисники також звертали увагу, що російська влада використовує справи «Хізб ут-Тахрір» як інструмент переслідування кримськотатарських активістів та придушення громадянського життя на окупованому півострові.

18 березня 2022 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону призначив Акіму Бекірову 14 років позбавлення волі. Перші 4 роки він має відбувати у в’язниці, після чого — у колонії суворого режиму. Крім того, суд призначив один рік обмеження волі після звільнення. 7 липня 2023 року апеляційний військовий суд залишив цей вирок без змін.

Після суду він певний час перебував у СІЗО-1 в новочеркаську ростовскьої області. Аж поки 26 серпня того ж року політв’язня разом із ще двома кримськотатарськими татарами — Рустемом Сейтахаліловим та Асаном Яніковим — не етапували до транзитно-пересильного пункту у волгограді.

Усіх трьох в’язнів везли у спеціальному вагоні, призначеному для перевезення ув’язнених — у важких умовах, без належного доступу до повітря та з обмеженими можливостями для зв’язку з зовнішнім світом.

Вже у вересні 2023 року він був поміщений до тюрми у саратовській області росії, що за понад 1500 км від Криму.

У жовтні 2024 року стало відомо, що його перевели до виправної колонії №1 цивільськ, що у російській республіці чувашія. Це переміщення частково скоротило відстань до Криму, проте Акім все ще залишається за тисячі кілометрів від дому. Адвокати неодноразово зверталися до російської служби виконання покарань із вимогами перевести політв’язня ближче до місця проживання його родини, однак відповіді були формальними або зовсім ігнорувалися.

Попри ув’язнення, Акім підтримує зв’язок із родиною через листування. Його дружина регулярно бере участь у кампаніях підтримки кримських політв’язнів, а друзі й активісти «Кримської солідарності» продовжують розповідати про його справу. Для багатьох він залишається прикладом людини, яка навіть після арешту не втратила гідності та віри у справедливість.

Станом на 5 липня 2026 року Акім Бекіров продовжує незаконно відбувати покарання. Українські державні інституції та правозахисні організації вимагають його звільнення й розглядають його справу як один із численних прикладів політично мотивованого переслідування кримських татар в окупованому Криму.

Використана інформація з відкритих джерел: ZMINA, Кримська солідарність, Кримськотатарський ресурсний центр, КримSOS, Об’єднання родичів політв’язнів Кремля, Представництво Президента України в АР Крим, Радіо Свобода, Укрінформ.

Фото: Кримська солідарність.

Дата оновлення: 05.07.2026р.