Затримання: 12 жовтня 2017 року співробітники ФСБ Росії провели масові обшуки в будинках кримських татар у Бахчисараї. Після обшуку був затриманий громадянський журналіст і волонтер Марлен (Сулейман) Асанов. Разом із ним затримали Тимура Ібрагімова, Мемета Бєлялова, Сейрана Салієва, Сервера Зекір’яєва та Ернеса Аметова. Усіх їх звинуватили у причетності до діяльності організації «Хізб ут-Тахрір», яку Росія визнала терористичною, хоча в Україні вона не заборонена. Українські та міжнародні правозахисні організації заявили, що кримінальне переслідування має політичний характер і пов’язане з активною громадською діяльністю Марлена Асанова та його участю в ініціативі «Кримська солідарність».

Вирок: 16 вересня 2020 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону визнав Марлена Асанова винним за ч. 1 ст. 205.5 КК РФ («організація діяльності терористичної організації») та призначив 19 років позбавлення волі. Перші п’ять років він має відбувати у в’язниці, решту строку — у колонії суворого режиму. 16 лютого 2022 року Апеляційний військовий суд залишив вирок без змін. Правозахисники наголосили, що суд не навів жодного доказу причетності Асанова до терористичної діяльності, а обвинувачення ґрунтувалося на релігійних дискусіях, експертизах та свідченнях анонімних осіб.

Марлен Асанов, який згодом узяв ім’я Сулейман, народився 2 березня 1977 року в місті Бекабад (Узбекистан). Його родина, як і тисячі інших кримськотатарських сімей, жила у вигнанні після депортації 1944 року. Марлен (Сулейман) Асанов народився 2 березня 1977 року в місті Бекабад, Узбецька РСР. При народженні йому дали ім'я Марлен, яке він пізніше змінив на Сулейман. У 1980-х роках його родина повернулася до Криму після тривалого вимушеного заслання, що сталося внаслідок незаконної депортації кримськотатарського народу радянським тоталітарним режимом у 1944 році.

У 1994 році Марлен закінчив Голубинську середню школу в Бахчисарайському районі, після чого вступив до Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. У 1999 році здобув вищу освіту за спеціальністю «філолог» та «викладач турецької та кримськотатарської мов і літератури». Будучи студентом, він активно брав участь у наукових конференціях та мовних конкурсах, заслуживши повагу однолітків та викладачів.

Паралельно з навчанням, у 1998 році він завершив програму навчання в навчальному центрі «Кримтур» та отримав сертифікат екскурсовода третього класу.

З 1999 по 2003 рік він працював викладачем кримськотатарської мови та літератури у своїй альма-матер, Голубинській школі. Він застосовував сучасні методи навчання, організовував публічні уроки та позакласні заходи, а також пропагував кримськотатарську історію. У 2002 році він отримав нагороду «Вчитель року».

Сулейман Асанов глибоко займався збереженням кримськотатарської культури. У 2000 році він отримав сертифікат від Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Криму та заснував культурно-етнографічний центр «Кокхоз». У 2002 році він відкрив караван-сарай «Салачик» — простір, що відтворює атмосферу традиційної гостинної зупинки, глибоко вкорінена в кримськотатарській історії.

У 2014 році Марлен дедалі активніше долучався до громадської діяльності. Він допомагав сім’ям політв’язнів, відвідував політично мотивовані судові процеси, вів трансляції обшуків і судових засідань, став одним із громадянських журналістів та волонтерів «Кримської солідарності». Саме завдяки його роботі інформація про репресії проти кримських татар ставала відомою в Україні та за її межами.

Після окупації Криму Марлен Асанов став одним із найвідоміших громадянських журналістів на півострові. Він висвітлював обшуки, затримання та судові засідання у справах кримських татар, допомагав родинам політв’язнів і був активним учасником громадського об’єднання «Кримська солідарність». Його культурний центр «Салачик» став місцем, де збиралися активісти, волонтери та родини незаконно ув’язнених. Саме через цю відкриту громадянську позицію правозахисники вважають, що він потрапив у поле зору російських силових структур.

12 травня 2016 року окупаційна адміністрація провела незаконні обшуки в Салачику. Того дня чотирьох мешканців Бахчисарая було затримано за сфабрикованими звинуваченнями у «тероризмі». Хоча Сулеймана Асанова не затримали, його оштрафували на 5000 рублів за нібито «порушення громадського порядку». Незважаючи на це, він активізував свою громадську діяльність.

Зрештою, у 2018 році караван-сарай Салачик був закритий за рішенням окупаційного «суду».

12 жовтня 2017 року співробітники ФСБ провели масштабні обшуки в Бахчисараї. До будинку Марлена Асанова силовики прийшли рано-вранці. Після завершення обшуку його затримали й відправили до слідчого ізолятора. Разом із ним затримали ще п’ятьох кримських татар. Усіх звинуватили у причетності до організації «Хізб ут-Тахрір». Як і в багатьох інших аналогічних справах, обвинувачення будувалося на прихованих аудіозаписах релігійних розмов, висновках експертів та свідченнях анонімних свідків. Жодного доказу того, що Марлен планував або вчиняв насильницькі дії, суду не надали.

Правозахисні організації ZMINA, Кримська солідарність, КримSOS, Кримськотатарський ресурсний центр, Представництво Президента України в АР Крим, а також міжнародні організації неодноразово заявляли, що справа Марлена Асанова є політично мотивованою. Вони наголошували, що Росія використовує антитерористичне законодавство як інструмент боротьби з незалежною журналістикою та громадянською активністю в окупованому Криму.

16 вересня 2020 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Марлена Асанова до 19 років позбавлення волі. Перші п’ять років він має відбувати у в’язниці, після чого — у колонії суворого режиму. 14 березня 2022 року апеляційний суд залишив цей вирок без змін. Незабаром після цього його етапували до Росії. Правозахисники звертали увагу, що вивезення кримських політв’язнів із території окупованого Криму до російських колоній є порушенням міжнародного гуманітарного права та суттєво ускладнює контакти з родиною.

У вересні 2022 року його незаконно перевели з російського слідчого ізолятора до виправної колонії № 7 у селі Сосновка, Республіка Мордовія, Російська Федерація, розташованої за понад 1000 км від його рідного Криму.

9 серпня 2024 року окупаційний «суд» відхилив його прохання про переведення до закладу ближче до Криму.

Під час ув’язнення Марлен неодноразово повідомляв про погіршення здоров’я та складні умови тримання. Попри це він продовжував підтримувати зв’язок із родиною через листування. У місцях позбавлення волі він узяв ім’я Сулейман, і саме під цим ім’ям сьогодні його часто згадують правозахисні організації та близькі.

Станом на 5 липня 2026 року Сулейман (Марлен) Асанов продовжує незаконно відбувати покарання в Російській Федерації. Українські та міжнародні правозахисні організації вимагають його звільнення, наголошуючи, що він був позбавлений волі через свою громадянську позицію, журналістську діяльність і підтримку кримськотатарської громади.

Використана інформація з відкритих джерел: ZMINA, Кримська солідарність, КримSOS, Кримськотатарський ресурсний центр, Представництво Президента України в АР Крим, Укрінформ, Радіо Свобода.

Фото: Кримська солідарність.

Дата оновлення: 05.07.2026р.