Затримання: 11 серпня 2022 року співробітники ФСБ РФ провели масові обшуки в будинках кримських татар у Джанкойському районі окупованого Криму. Після обшуку був затриманий Рінат Аблятифович Алієв. Разом із ним російські силовики затримали ще кількох кримських татар у так званій «джанкойській справі Хізб ут-Тахрір». Йому висунули обвинувачення за ч. 1 ст. 205.5 КК РФ («організація діяльності терористичної організації») та ст. 278 КК РФ («насильницьке захоплення влади»). Українські правозахисні організації наголосили, що справа має політичний характер, а обвинувачення традиційно ґрунтуються на релігійних розмовах, висновках експертів і свідченнях анонімних свідків.

Вирок: 26 листопада 2025 р. Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив на 15 років позбавлення волі. 3 роки відбуватиме у в'язниці, решту строку - у колонії суворого режиму.

Рінат Аблятифович Алієв народився 16 січня 1964 року на станції Карші в Узбекистані, куди його родину було виселено після депортації кримськотатарського народу. У 1971 році сім’я переїхала до міста Кримськ Краснодарського краю, де він пішов до школи. Після закінчення восьмого класу вступив до професійно-технічного училища, а у вісімнадцять років проходив строкову службу в армії. Після демобілізації працював за різними спеціальностями, а наприкінці 1980-х років разом із сім’єю повернувся до Криму, як тільки така можливість стала реальною.

Повернувшись на батьківщину, Рінат оселився в Джанкойському районі. Він працював, облаштовував життя родини та виховував дітей. Серед знайомих його знали як спокійну, працьовиту й релігійну людину. Значну частину свого часу він присвячував громаді, допомагав співвітчизникам, брав участь у релігійному житті та підтримував кримських татар, яких переслідувала російська влада після окупації Криму.

11 серпня 2022 року російські силовики одночасно прийшли з обшуками до будинків кримських татар у Джанкойському районі. Після завершення слідчих дій Ріната Алієва затримали та вивезли до Сімферополя, а згодом помістили до слідчого ізолятора. Російське слідство заявило, що він нібито організував діяльність осередку «Хізб ут-Тахрір». Водночас українські та міжнародні правозахисники підкреслили, що жодних доказів підготовки чи вчинення насильницьких дій представлено не було, а справа побудована за вже добре відпрацьованою схемою переслідування кримських татар.

Після арешту Ріната Алієва помістили до СІЗО в Сімферополі, а навесні 2023 року разом з іншими фігурантами справи етапували до Ростова-на-Дону. Адвокати неодноразово заявляли, що саме етапування кримських політв’язнів із окупованого Криму на територію Росії порушує норми міжнародного гуманітарного права. Увесь судовий процес проходив у Південному окружному військовому суді.

Під час слухань сторона захисту неодноразово звертала увагу на відсутність реальних доказів. Одним із головних аргументів обвинувачення став аудіозапис релігійної бесіди в мечеті, зроблений ще у 2015 році. Адвокат Еміль Курбедінов наголошував, що цей запис вісім років перебував в архівах ФСБ і лише у 2022 році був використаний як підстава для кримінального переслідування. Крім того, незалежна дактилоскопічна експертиза не виявила відбитків пальців Ріната Алієва та інших обвинувачених на книгах, які російські силовики називали речовими доказами. Правозахисники вважають це ще одним підтвердженням того, що обвинувачення не має належної доказової бази.

Під час судових дебатів у червні 2025 року російський прокурор вимагав призначити Рінату Алієву 15 років позбавлення волі. Захист наполягав, що справа повністю побудована на припущеннях, матеріалах сумнівної експертизи та показаннях засекречених свідків, яких неможливо було належним чином допитати.

26 листопада 2025 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону визнав Ріната Алієва винним і засудив його до 15 років позбавлення волі. Перші три роки він має відбувати у в’язниці, решту строку — у колонії суворого режиму. Після звільнення суд також призначив один рік обмеження волі. Разом із ним були засуджені Енвер Крош, Едем Бекіров, Вілен Темер’янов і Сеїтяга Аббозов. Українські правозахисні організації назвали вирок політично вмотивованим і заявили, що він став черговим прикладом системного переслідування кримських татар на окупованому півострові.

Попри ув’язнення, родина підтримує зв’язок із Рінатом через листування. Його ім’я регулярно згадується у кампаніях на підтримку кримських політв’язнів, а правозахисні організації закликають міжнародну спільноту вимагати його звільнення та посилювати тиск на Росію через політично мотивовані переслідування в окупованому Криму.

Використана інформація з відкритих джерел: ZMINA, Кримська солідарність, Об’єднання родичів політв’язнів Кремля, Укрінформ, Житомирська ОВА.

Фото: Кримська солідарність.

Дата оновлення: 04.07.2026р.