Затримання: 27 березня 2019 року російські силовики провели одну з наймасовіших хвиль обшуків у будинках кримських татар у мікрорайонах Кам’янка та Строганівка поблизу Сімферополя. Після обшуку Беляла Аділова затримали разом із ще понад двадцятьма кримськотатарськими активістами. Йому висунули обвинувачення за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ («участь у діяльності терористичної організації») через нібито причетність до організації «Хізб ут-Тахрір», яка в Україні діє легально, але заборонена в Росії. Українські та міжнародні правозахисні організації відразу заявили, що справа має політичний характер і є частиною системних репресій проти кримських татар.

Вирок: 24 листопада 2022 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Беляла Аділова до 14 років позбавлення волі. Перші чотири роки він має відбувати у в’язниці, решту строку — у колонії суворого режиму. Після апеляційного розгляду вирок залишили без змін. Правозахисники наголошують, що обвинувачення ґрунтувалося переважно на прихованих аудіозаписах релігійних розмов, висновках експертів та показаннях засекречених свідків, а доказів підготовки чи вчинення насильницьких дій суду не надали.

Аділов Белял Абдурахманович народився 27 травня 1970 року в Узбекистані, у місті Хамза.

До восьмого класу навчався у школі № 21 міста Хамза. У 1984 році переїхав до Ташкентської області, у місто Алмалик, де продовжив навчання в школі № 5. Після закінчення школи вступив до Алмалицького професійно-технічного училища, де здобув спеціальність газозварника.

У 1988 році був призваний на строкову військову службу до Челябінської області.

У 1990 році, у двадцятирічному віці, Белял переїхав до Криму, в село Чернове Первомайського району, на постійне місце проживання.

У 1993 році закінчив Бахчисарайський будівельний технікум. Працював у радгоспі імені Свердлова.

У 1999 році одружився. Разом із дружиною виховують шістьох дітей:

У квітні 2005 року разом із сім’єю переїхав до Сімферополя. Працював будівельником. Вільний час завжди проводив із родиною — вони разом виїжджали на природу та до моря.

До свого арешту протягом кількох років Белял активно брав участь у громадському житті кримськотатарського народу. Допомагав в організації свят Курбан-байрам і Ораза-байрам, відвідував судові засідання та обшуки, підтримував сім’ї політичних в’язнів.

Протягом кількох років до арешту Белял активно долучався до життя кримськотатарської громади. Він регулярно відвідував судові засідання у справах політичних в’язнів, підтримував їхні родини, допомагав збирати передачі до слідчих ізоляторів, а також брав участь в організації традиційних свят Ораза-байрам і Курбан-байрам. Для багатьох сімей політв’язнів така підтримка була не лише практичною, а й моральною. Саме через свою громадську активність він опинився в полі зору російських силових структур.

27 березня 2019 року до будинку Аділова прийшли співробітники ФСБ. Після обшуку його затримали та відправили до слідчого ізолятора. Цей день став одним із наймасштабніших за кількістю обшуків і затримань кримських татар від початку окупації Криму. Російське слідство стверджувало, що Білял нібито був учасником осередку «Хізб ут-Тахрір». Водночас правозахисники наголошували, що справа не містила жодних доказів підготовки насильницьких дій чи терористичних актів, а будувалася переважно на записах релігійних бесід і свідченнях анонімних свідків.

Під час перебування у СІЗО захист неодноразово звертав увагу на переповнені камери та неналежні умови утримання. Адвокати заявляли, що права підзахисного систематично порушувалися, а суди щоразу продовжували арешт, не враховуючи аргументи сторони захисту. Правозахисні організації розцінювали ці рішення як ще один доказ політично мотивованого переслідування кримських татар.

Після кількох років судового розгляду 24 листопада 2022 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону визнав Беляла Аділова винним та засудив до 14 років позбавлення волі. Перші чотири роки вироку він має відбувати у в’язниці, решту строку — у колонії суворого режиму. Апеляційний військовий суд залишив вирок без змін. Українські та міжнародні правозахисні організації наголосили, що справа є політично мотивованою, а застосування російського кримінального законодавства на окупованій території Криму суперечить нормам міжнародного гуманітарного права.

Після набрання вироком чинності Беляла етапували до Росії. Спочатку його утримували у в’язниці, а згодом перевели до виправної колонії №17 у Республіці Тива — одному з найвіддаленіших регіонів Російської Федерації, за кілька тисяч кілометрів від Криму. Такі переведення правозахисники називають додатковим способом тиску на політв’язнів, адже родина практично позбавлена можливості регулярно приїжджати на побачення.

У колонії на Беляла неодноразово накладали дисциплінарні стягнення. За повідомленнями дружини та адвоката, адміністрація неодноразово поміщала його до штрафного ізолятора, а згодом перевела до приміщення камерного типу (ПКТ), де він провів багато місяців. Формальними підставами ставали незначні порушення внутрішнього розпорядку. Правозахисники вважають, що такі заходи використовувалися як спосіб психологічного тиску на політв’язня.

Окреме занепокоєння викликав стан його здоров’я. Родина повідомляла про погіршення самопочуття та відсутність належної медичної допомоги. Попри це, адміністрація колонії продовжувала застосовувати до нього дисциплінарні покарання. Українські правозахисні організації неодноразово закликали міжнародну спільноту звернути увагу на умови утримання кримських політв’язнів у російських колоніях.

Дружина Беляла Аділова неодноразово розповідала, що найбільшою підтримкою для чоловіка залишаються листи від рідних і небайдужих людей. За її словами, навіть перебуваючи далеко від дому, він намагається не втрачати сили духу, цікавиться життям дітей і підтримує сім’ю під час листування.

Станом на липень 2026 року Белял Аділов продовжує незаконно відбувати покарання в Росії. Українські правозахисні організації, зокрема ZMINA, Кримська солідарність, КримSOS, Кримськотатарський ресурсний центр та Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, продовжують вимагати його звільнення та наголошують, що він є одним із кримських політв’язнів, яких Росія переслідує з політичних мотивів.

Використана інформація з відкритих джерел: ZMINA, Кримська солідарність, КримSOS, Кримськотатарський ресурсний центр, Представництво Президента України в АР Крим, Укрінформ.

Фото: КримSO.

Дата оновлення: 04.07.2026р.