Затримання: У квітні 2022 року Айдера Умерова, мешканця селища Рикове Генічеського району Херсонської області, затримали представники російських окупаційних сил. За даними Кримськотатарського Ресурсного Центру, після обшуку в його будинку чоловіка вивезли з Херсонщини до окупованого Криму та помістили до СІЗО Сімферополя. Про його викрадення стало відомо 27 травня 2022 року. Точні обставини та дата затримання в доступних українських правозахисних джерелах відрізняються від версії російських силових органів. Російська сторона стверджувала, що Умерова затримали під час спроби в’їзду до Криму з Херсонської області. Українські правозахисники повідомляли про його викрадення після обшуку за місцем проживання.

Вирок: 2 вересня 2022 року окупаційний Київський районний суд Сімферополя засудив Айдера Умерова за ч. 2 ст. 208 КК РФ до 5 років позбавлення волі в колонії суворого режиму, з яких перший рік він мав провести у в’язниці. 1 лютого 2023 року Верховний суд окупованого Криму залишив вирок без змін.

Айдер Османович Умеров народився 1991 року. Він - кримський татарин, громадянин України, мешканець селища Рикове Генічеського району Херсонської області. До затримання проживав на Херсонщині.

У кримінальній справі російське слідство звинуватило Умерова в участі у кримськотатарському добровольчому батальйоні імені Номана Челебіджихана. Йому інкримінували ч. 2 ст. 208 КК РФ, участь на території іноземної держави у збройному формуванні, яке, за твердженням російської сторони, діяло в інтересах, що суперечать РФ. 

За версією російського слідства, у 2016 році Умеров нібито добровільно приєднався до батальйону. Суд стверджував, що він чергував на пунктах пропуску на адміністративній межі між материковою Україною та окупованим Кримом, перевіряв людей і транспортні засоби, займався копанням окопів та виконував господарські роботи.

Водночас правозахисники звертають увагу на відсутність переконливих речових доказів участі Умерова у діяльності батальйону. За даними проєкту, суд спирався на його зізнання та показання двох засекречених свідків. На досліджених судом відеозаписах діяльності батальйону Умерова не зафіксовано, а його ім’я у текстових матеріалах про діяльність формування не згадувалося.

За матеріалами судової справи, Умеров визнав провину та пояснив, що у травні 2022 року прямував до Криму, щоб звернутися до російських правоохоронних органів із заявою про припинення своєї участі у формуванні. Правозахисники поставили під сумнів добровільність цих свідчень та зазначили, що у справах цієї категорії обвинувачені можуть перебувати під тиском після викрадення та незаконного утримання.

2 вересня 2022 року окупаційний суд у Сімферополі виніс обвинувальний вирок. Умерова засудили до пʼяти років позбавлення волі, перший рік – у в’язниці, решту строку – у колонії суворого режиму.

1 лютого 2023 року апеляційна інстанція окупаційної судової системи залишила вирок без змін.

Станом на 13 вересня 2026 року останнім підтвердженим місцем утримання Айдера Умерова є ФКУ «ІК №1 УФСІН Росії по Ставропольському краю» у селі Кочубеївське.

Використана інформація з відкритих джерел: ZMINA, Кримськотатарський Ресурсний Центр, КримSOS, Обєднання родичів політвʼязнів Кремля, Представництво Президента України в АР Крим.

Дата оновлення: 13.09.2026 р.